Засідання Ради президентів академій наук України

20 грудня 2023 року в будівлі Президії Національної академії наук України під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Ради президентів академій наук України.

Участь у заході взяли президент Національної академії медичних наук (НАМН) України академік НАН України та академік НАМН України Віталій Цимбалюк, президент Національної академії педагогічних наук (НАПН) України академік НАН України і НАПН України Василь Кремень, президент Національної академії правових наук (НАПрН) України академік НАПрН України Володимир Журавель, президент Національної академії мистецтв (НАМ) України академік НАМ України Віктор Сидоренко, віцепрезидент Національної академії аграрних наук (НААН) України академік НААН України Юрій Лупенко та віцепрезидент НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов.

Спершу президент НАН України та представники національних галузевих академій наук України виступили з інформацією про основні підсумки діяльності академій наук у 2023 році. Вони навели приклади вагомих розробок в інтересах оборони та безпеки, розповіли про стан фінансового та кадрового забезпечення тощо.

Академік Анатолій Загородній зазначив, що поряд із проведенням фундаментальних досліджень за пріоритетними напрямами світової науки установи Академії зосередили зусилля на розробках, пов’язаних із зміцненням обороноздатності та безпеки країни, допомозі Збройним силам України, вирішенням складних завдань відбудови економіки у воєнний та повоєнний час.

Він розповів також про реалізацію плану заходів з реформування НАН України на 2021-2025 роки, заходи щодо підтримки наукової молоді, кадрове забезпечення та діяльність Науково-технічної ради НАН України.

Академік НАН України та академік НАМН України Віталій Цимбалюк розповів про титанічну працю науковців Національної академії медичних наук для лікування та відновлення військовослужбовців.

Через російську воєнну агресію наукові установи Академії медичних наук вимушено скоротили до мінімуму проведення фундаментальних досліджень та переважну більшість фінансування спрямовують на проведення прикладних досліджень та лікування поранених. Зокрема, підготовлено 14 монографій, які за своєю суттю є керівництвами для військових хірургів, що працюють на місцях бойових дій з вогнепальними пораненнями серця, кінцівок, живота, грудної клітки.

Також Віталій Цимбалюк розповів про діяльність з оптимізації мережі наукових установ, їх реорганізацію, а також про існуючі загрози, пов’язані з намірами перетворити наукові установи Академії, включно з всесвітньо відомими науковими школами, на лікувальні закладами зі статусом державних підприємств. На жаль, за словами президента НАМН України, такі плани будуються всупереч успішному досвіду організації медичної науки в розвинених країнах.

Академік НАН України і НАПН України Василь Кремень розповів про доробок науковців Національної академії педагогічних наук для посилення національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання, захисту психічного здоров’я військовослужбовців та учасників освітнього процесу в умовах війни. Велика увага була приділена методичному забезпеченню системи дошкільної освіти, формулюванню концептуальних засад профільної середньої освіти, підтримці дистанційного навчання, підготовці матеріалів для закладів професійної та вищої освіти і науково-методичному супроводу реалізації державної політики, спрямованої на створення безпечного середовища в умовах воєнного стану.

Академік НАПрН України Володимир Журавель висвітлив найважливіші правові проблеми в Україні, над розв’язанням яких працюють науковці Національної академії правових наук України. Це, зокрема, запровадження поняття «воєнний злочин» та питання притягнення до кримінальної відповідальності за відповідні вчинки. Також проводиться робота з нормативно-правового забезпечення відшкодування збитків, нанесених Україні в цілому та окремим фізичним та юридичним особам, за рахунок «заморожених» російських коштів. Активну участь взяли науковці НАПрН України у підготовці законопроєкту, який стосувався посилення відповідальності за колабораційну діяльність.

Стосовно актуальних проблем наукової діяльності в Україні Володимир Журавель наголосив на необхідності публічного формату усієї роботи владних органів, яка стосується зміни парадигми адміністрування науки. Також науковці потребують вирішення низки проблем, пов’язаних, зокрема з розробленням та удосконаленням процедур та норм, необхідних для забезпечення ефективної діяльності наукових шкіл, удосконалення методики оцінювання діяльності наукових установ в частині запровадження диференційованого підходу для оцінювання наукових результатів з різних галузей наук, унормування закриття наукової тематики у зв’язку з втратою актуальності або з інших причин.

Академік НАМ України Віктор Сидоренко зазначив, що пріоритетне місце в діяльності Національної академії мистецтв було відведене стратегічними питанням формування науки про культуру і мистецтво, вивченню проблем творчості, зокрема в умовах воєнного стану, вдосконаленню форм мистецької освіти і мистецької практики, забезпеченню участі членів Академії мистецтв у процесі подальшого становлення культури і мистецтва України, Європи та світу. Він також розповів про участь членів Академії мистецтв у важливих культурно-мистецьких заходах, активізацію культурного обміну та розширення міжнародної співпраці.

Академік НААН України Юрій Лупенко серед підсумків діяльності наукових установ Національної академії аграрних наук відзначив, зокрема розроблену карту впливу бойових дій на ґрунти визначених регіонів України та пропозиції щодо оцінки завданих збитків, техніко-економічні рішення для відновлення функціонування систем централізованого водопостачання міст і населених пунктів Дніпропетровської, Миколаївської, Запорізької областей.

Далі учасники засідання обговорили пропозиції до проєкту державної стратегії розвитку науки, технологій та інноваційної діяльності.

Президент НАН України академік Анатолій Загородній розповів про напрацьовані Національною академією наук України пропозиції до проєкту державної стратегії розвитку науки, технологій та інноваційної діяльності та зазначив, що Міністерство освіти і науки України запропонувало розглянути пропозиції Академії на засіданні Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, а також повідомило, що вони будуть використані під час розроблення Національної стратегії освіти і науки та в інших стратегічних документах. Зважаючи на це, очільник Академії запропонував національним галузевим академіям наук надати і свої пропозиції й зауваження до проєкту державної стратегії розвитку науки, технологій та інноваційної діяльності. На їх основі буде сформовано спільний документ, який буде надіслано до заінтересованих органів.

Далі учасники засідання обговорили питання діяльності аспірантури в наукових установах.

Президент НАН України ознайомив присутніх з можливими негативними наслідками для наукових установ у зв’язку з розробленням Міністерством освіти і науки України законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України (щодо створення передумов для модернізації мережі закладів вищої освіти)». Зокрема, у разі прийняття цього законопроєкту, заклади вищої освіти і наукові установи матимуть право здійснювати підготовку аспірантів лише за наявності освітніх програм за відповідними спеціальностями для підготовки магістрів.

Також Анатолій Загородній та Василь Кремень озвучили проблеми, пов’язані з затвердженням постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2023 № 502 нового Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах). Зокрема, зазначений порядок передбачає можливість захисту дисертації лише під час навчання в аспірантурі та значно ускладнює оплату праці наукових керівників аспірантів наукових установ та наукових консультантів докторантів. Такі умови не лише значно ускладнюють і без того непростий шлях аспіранта до захисту дисертації, а й суперечать практиці, що прийнята в багатьох європейських країнах.

Учасники засідання прийняли рішення про підготовку спільних звернень від членів Ради президентів до органів державної влади стосовно необхідності доопрацювання зазначеного законопроєкту та внесення змін до вже прийнятих відповідних рішень Кабінету Міністрів України.

Насамкінець було заслухано питання щодо рекомендацій робочих груп експертів, створених Міністерством освіти і науки України у липні 2023 р., до Стратегії освіти і науки України (у сфері науки). З цього питання учасників засідання поінформував академік НАН України Вячеслав Богданов.

Він розповів про основні положення розроблених експертами рекомендацій до Стратегії освіти і науки України у сфері «Наука». Так, він відмітив пропозиції, які подекуди сформульовані надто загально та декларативно, є дискусійними. Це стосується, зокрема, пропозиції щодо розроблення нового механізму формування державного замовлення на науково-технічну продукцію.

Разом з тим, заслуговують на підтримку запропоновані рекомендаціями рішення щодо збільшення обсягів фінансування науки через широкий спектр вдосконалених інструментів, запровадження інституту «радників (кураторів) з питань науково-технічної політики» у відповідних профільних міністерствах; передбачення у методиках розроблення державних економічних програм і стратегій розділу про напрями досліджень та інновації, які необхідні для їх реалізації тощо.

Обговоривши це питання, учасники засідання засвідчили необхідність уважного відслідковування ситуації з підготовкою проєкту Стратегії освіти і науки України та активної участі Національної та національних галузевих академій наук України в опрацюванні проєкту цього документа.

Також під час засідання президент Національної академії правових наук України академік НАПрН України Володимир Журавель вручив Президенту Національної академії наук України академіку НАН України Анатолію Загородньому Золоту медаль Національної академії правових наук України імені В. Я. Тація.

∗ За матеріалами Національної академії наук України (посилання).