Відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «28-річчя Конституції України: досвід, воєнні випробування та повоєнний ренесанс»

26 червня 2024 року в Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «28-річчя Конституції України: досвід, воєнні випробування та повоєнний ренесанс».
Організаторами конференції виступили Національна академія наук України, Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Національна академія правових наук України.

У конференції взяли участь: провідні вчені-юристи України; представники Національної академії наук, Національної академії правових наук України, їх відділення, діяльність яких пов’язана з правовою наукою; народні депутати України; працівники Офісу Президента України; вчені-судді Конституційного Суду України; вчені Вищої ради правосуддя; академіки і члени-кореспонденти Національної академії наук України та Національної академії правових наук України; доктори наук наукових вишів та спеціалізованих вищих відомчих закладів освіти; кандидати наук; докторанти та аспіранти; представники інститутів громадянського суспільства.

Тема конференції є широкою за своїм змістом та надала простір для обговорення й інших актуальних проблем щодо ролі Конституції у формуванні сучасної України та актуальних питань конституційно-правового регулювання повоєнного її відновлення.

З вступним словом на конференції виступив директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, заслужений юрист України Олександр Скрипнюк. У своєму виступі Олександр Васильович привітав учасників конференції та окреслив основні питання, які потребують свого доктринально-правового вирішення. Зокрема, проблематику, пов’язану з забезпеченням та захистом конституційних прав та свобод людини і громадянина під час війни. «Сьогодні, як ніколи, – наголосив Олександр Васильович, – актуальним є утвердження права людини на життя та мир. Втім, тут виникає чимало питань, пов’язаних не тільки з недосконалістю чинного національного конституційно-правового законодавства, а й недотриманням та порушенням з боку російського агресора міжнародного гуманітарного права та міжнародного права з прав людини. Людина в умовах війни є найбільш вразливою мішенню та наражається на найбільшу небезпеку. Ситуація ускладнюється ще й тим, що держава надзвичайних умовах війни вимушена обмежувати деякі права людини. І тут ключовим є те, щоб таке обмеження здійснювалося виключно відповідно до положень та вимог Конституції України».

Олександр Васильович також зазначив, що наразі для України гостро постала проблема забезпечення конституційних прав та свобод людини і громадянина на тимчасово окупованих територіях України, де масово порушуються такі основоположні права та свободи людини, як: право на життя, свободу та особисту недоторканність; право на гідне поводження та недопустимість застосування до людини тортур, жорстокості та нелюдського поводження; право на справедливе судочинство та захист від свавільного арешту чи вигнання; право на свободу пересування; право на громадянство та ін.

Зокрема Олександр Скрипнюк зупинився на питаннях подальшого удосконалення конституційно-правового забезпечення державного суверенітету та територіальної цілісності України, посилення системи національної безпеки, удосконалення конституційно-правового статусу Збройних Сил України. А також на необхідності конституційних змін та відповідного удосконалення конституційного законодавства. «Така ситуація покладає великі відповідальні завдання на вчених, насамперед юристів, вчених-конституціоналістів, генерування нових ідей і пропозицій щодо вдосконалення Основного Закону, а це в свою чергу вимагає координації досліджень, згуртування зусиль академічних і вишівських науковців, практиків, залучення до процесу представників громадянського суспільства», – підсумував Олександр Васильович.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся віцепрезидент Національної академії наук України, академік НАН України Сергій Пирожков, який зазначив, що сьогодні Основний Закон України став символом боротьби українського народу за свою незалежність, свободу, європейський цивілізаційний вибір. Широкомасштабна агресія росії ставить на порядок денний багато викликів та питань, що потребують свого вирішення. Актуалізуються питання забезпечення дії Конституції та правового регулювання у державі в умовах воєнного стану.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся Володимир Журавель, президент НАПрН України, академік НАПрН України, доктор юридичних наук, професор.

Академік-секретар відділення історії, філософії та права НАН України, академік НАН України Валерій Смолій у своїй вітальній промові акцентував увагу на тому, що в нинішніх умовах Конституція України поряд з Державним Гербом України, Державним Прапором України, Державним Гімном України стала символом згуртування українського народу в боротьбі за незалежність, свободу та територіальну цілісність. Проте, – як зазначив вчений, – в умовах існуючих зовнішніх загроз та внутрішніх викликів для існування Української держави чинна Конституція потребує вдосконалення положень стосовно зовнішніх аспектів суверенітету України, її територіальної цілісності, унітаризму, розвитку демократії тощо.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся Дмитро Журавльов, заступник керівника Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород – керівник управління з питань помилування Офісу Президента України, доктор юридичних наук, професор.

Після вступного та привітальних слів почалася основна частина конференції, на якій провідні вчені нашої держави виступали з доповідями, що були присвячені проблемам формування конституціоналізму в Україні, розвитку Конституції України, а також її реалізація в умовах воєнного стану та викликів російсько-української війни. Зокрема, на конференції виступили: з доповіддю «Українська правнича наука в умовах воєнного стану: відповіді на виклики сьогодення та стратегічні завдання» доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, перший віцепрезидент НАПрН України О. М. Бандурка; з доповіддю «Конституція України: вже 28 років і ще 28 років» доктор юридичних наук, професор, академік НАН України, головний науковий співробітник Інституту історії України НАН України В. М. Шаповал; з доповіддю «Право на мир: статус конституційного закріплення» докторка юридичних наук, професорка, академік НАПрН України, заступниця директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Н. М. Оніщенко; з доповіддю «Розвиток українського парламентаризму: виклики та перспективи» народний депутат України Я. Р. Юрчишин; з доповіддю «Конституційно-правовий вимір справедливого повоєнного відновлення» доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, член-кореспондент НАПрН України, директор ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України» В. А. Устименко; з доповіддю «Проблемні аспекти забезпечення реалізації Конституції України в умовах війни» докторка юридичних наук, професорка, член-кореспондент НАН України, член-кореспондент НАПрН України, завідувачка відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Н. М. Пархоменко; з доповіддю «Легітимність публічної влади у світлі захисту фундаментальних прав людини» народний депутат України М. Р. Величкович; з доповіддю «Дія принципів народовладдя і інституційної безперервності влади в Україні в умовах воєнного стану (на прикладі глави держави)» доктор юридичних наук, професор, професор кафедри конституційного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка О. В. Марцеляк; з доповіддю «Муніципалізм у системі сучасного конституціоналізму: генетичні витоки та тенденції розвитку» доктор юридичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України О. В. Батанов та ін.

В обговоренні доповідей взяв участь доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, академік НАПрН України, головний науковий співробітник Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України В. Ф. Сіренко, який підкреслив, що Конституція України є визначальним чинником забезпечення прав людини та гідних умов її життя. Разом з тим наголосив на посиленні гарантій конституційного ладу України з метою забезпечення її сталого розвитку як демократичної, правової, зокрема, як соціальної держави.

Загалом у межах конференції було розглянуто пріоритетні напрямки конституційних змін та зазначено, що Конституція України стала поштовхом для формування усіх галузей національного права і законодавства та продуктивного розвитку усіх сфер суспільного життя: політичного, економічного, соціального, культурного, екологічного тощо.

Разом з тим, учасники конференції акцентували увагу на необхідності посилення захисту Конституції України та розвитку її положень, зміцнення засад конституціоналізму в Україні, забезпечення конституційних принципів та посилення гарантій конституційного ладу України з метою забезпечення її сталого розвитку як демократичної, правової, соціальної держави, повноправного члена світового співтовариства, здійснення правових заходів зі зміцнення демократії та верховенства права в умовах викликів та випробувань російсько-української війни. З огляду на це одноголосно було прийнято Рекомендації конференції.