Батлер Вільям Еліот
Іноземний член НАПрН України
Відділення теорії та історії держави і права
Народився 20 жовтня 1939 р. На початку 1960-х років навчався в США, відвідуючи лекції Джона Хезерда і Гарольда Бермана, основоположників вивчення радянського права на Заході. Професор Школи права Університету штату Пенсільванія і заслужений професор Лондонського Університету (з 2005 р.), засновник і директор Інституту Порівняльного правознавства ім. П. Г. Виноградова (1982–2005). Професор порівняльного правознавства (1976–2005) та декан факультету права (1977–1979) в Університетському коледжі Лондона. Засновник, декан (1993–1998) і професор міжнародного права та порівняльного правознавства (1994–2004) факультету права Московської вищої школи соціальних та економічних наук. Був запрошеним професором права Школи права Нью-Йоркського університету (1978 р.), Гарвардської школи права (1986–1987 рр.), Університету Вашингтона і Лі (навесні 2005 р.), лектором Гаазької академії міжнародного права і неодноразово – запрошеним вченим Московського державного університету та Інституту держави і права Академії наук СРСР (нині – Російської Академії наук).
Володар університетських ступенів: Бакалавр гуманітарних наук (В. А.), Американський університет (1961), Магістр гуманітарних наук (М. А.), Школа поглибленого вивчення міжнародних відносин, Університет ім. Джона Хопкінса (SAIS) (1963), Доктор права (JD), Гарвардська школа права (1966), Магістр права (LL.M.), Юридичний факультет Академічного правового університету при Інституті держави і права РАН (1997), Доктор філософії (Ph.D.), Школа поглибленого вивчення міжнародних відносин при Університеті ім. Джона Хопкінса (SAIS) (1970), Доктор юридичних наук (LL.D.), Лондонський університет (1979), Магістр права (LL.M.), Юридичний факультет Академічного правового університету при Інституті держави і права РАН (1997).
Напрями наукових досліджень – банківське право, цінні папери, проектне фінансування, створення та діяльність компаній різних організаційно-правових форм, комерційні договори, ліцензування, передання технологій, приватизація, фінансування і лізинг, концесії, економічні зони, морські перевезення, повітряні перевезення, нафта і газ, ядерна енергетика, електроенергетика та захист навколишнього середовища. Є автором, співавтором, редактором і перекладачем більше 120 книг з правових систем СРСР, Росії, країн Балтії та СНД. Переклав і видав понад 2300 нормативно-правових актів, прийнятих у колишньому СРСР, країнах СНД та Монголії. Повна бібліографія його робіт (до 2005 р. включно) розміщена у книзі «International and Comparative Law: А Bibliography» (Wildy, Simmonds & Hill, 2005). У 2003 р. на замовлення Департаменту міжнародного розвитку при Уряді Великобританії здійснив дослідження, яке було опубліковано російською та англійською мовами під назвою «ВІЛ/СНІД та зловживання наркотичними засобами в Росії: програми зменшення шкоди та російська правова система» (London, DFID/IFH, 2003).
У 1995 р. заснував щоквартальний журнал «Sudebnik», який видається спільно Інститутом ім. П. Г. Виноградова при Університетському коледжі Лондона і Московської Вищою школою соціальних та економічних наук. Є членом редакційних рад основних англомовних журналів, правових періодичних видань та альманахів, де друкуються матеріали про правові системи Росії та інших країн СНД. Серед таких видань: «Review of Central and East European Law» (Лейден), «Uppsala Yearbook of East European Law» (Швеція), «Parker School Journal of East European Law» (Колумбійський Університет), «Statutes & Decisions» (Нью-Йорк). У 2004 р. став головним редактором «Russian Law: Theory and Practice», видаваного Російською академією юридичних наук, а у 2005 р. – позаштатним редактором «Journal of Comparative Law». Член редколегії «Московського журналу міжнародного права». З 2011 р. є іноземним членом наукової ради юридичного журналу «Право України», з 2012 р. – науковим радником юридичного журналу «Право України» (англійська версія), головою наукової ради науково-практичного професійного журналу «Право США» і членом наукової ради науково-практичних професійних журналів «Порівняльне правознавство», «Міжнародне право» – додатків до юридичного журналу «Право України».
У 1992 р. обраний академіком Російської академії природничих наук та академіком Національної академії наук України. Член колегії адвокатів Округу Колумбія (1967 р.) та Верховного Суду США (1970). У 1991 р. був обраний першим іноземним членом Спілки юристів м. Москви, а у 1990 р. – почесним членом Радянської асоціації морського права, у 1995 р. – почесним членом Асоціації правників ділового світу Казахстану. У 2004 р. обраний членом Союзу російських юристів. У 2009 р. став членом Американського інституту права. У 2013 р. обраний іноземним членом Національної академії правових наук України.
Нагороджений Почесною грамотою Міжнародного союзу юристів (СНД) (1996, 2004), медаллю Г. І. Тункіна Російської асоціації міжнародного права (2003), Почесною грамотою Російської асоціації морського права (2003), медаллю Івана Федорова та Дипломом за внесок в англо-російські культурні зв’язки (2004), Почесною грамотою Російської асоціації міжнародного права (2007), Почесним знаком Верховного Суду України «За вірність закону» (2012).