Члени-кореспонденти

Народилася 5 грудня 1942 р. у м. Саратові. У 1968 р. закінчила Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка) за спеціальністю «правознавство». Протягом 1968–1975 рр. працювала старшим лаборантом, молодшим науковим співробітником науково-дослідної лабораторії криміналістики цього вищого навчального закладу. В 1975–1976 рр. – систематизатор чинного законодавства Міністерства юстиції УРСР. З 1976 р. займається адвокатською діяльністю. У 1976–1990 рр. – вчений секретар, директор Київського громадського НДІ судового захисту і підвищення кваліфікації адвокатів. З 1990 р. – директор Науково-дослідного інституту адвокатури Спілки адвокатів, у 1995–1996 рр. – доцент, професор кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 1996 р. по 2002 р. – ректор Інституту адвокатури при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, з 2002 р. – ректор Академії адвокатури України.

У 1973 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Похідні речові докази» (спеціальність 12.00.09), у 1994 р. – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Організаційні, процесуальні та криміналістичні проблеми захисту адвокатом прав підозрюваного, обвинуваченого, підсудного» (спеціальність 12.00.09). Науковий ступінь доктора юридичних наук присуджено у 1994 р. Вчене звання професора присвоєно у 1995 р. Обрана членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України) у 2000 р.

Основні напрями наукової діяльності – проблеми кримінального процесу, криміналістики, організації адвокатури, захисту прав людини. Опублікувала понад 250 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Производные вещественные доказательства» (1980), «Криминалистика и профессиональная деятельность защитника» (1987), «Експертизи у судовій практиці» (у співавт., 1987, 1993, 2005), «Історія адвокатури України» (у співавт., 1992, 2002), «Жертвы репрессий» (1993), «Защита в уголовном судопроизводстве» (1998), «Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2001, 2008), «Настільна книга адвоката» (у співавт., 2003), «Юридичні терміни: тлумачний словник» (2003), «Кримінально-процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. Частини 1, 2» (у співавт., 2004, 2006, 2008), «Бібліотека адвоката. Історія адвокатури. Правове становище адвоката. Адвокатська діяльність. Правила адвокатської етики» (у співавт., 2008), «Кримінлістика. Академічний курс» (у співавт., 2011), «Експертизи у судочинстві України: науково-практичний посібник» (у співавт., 2015), «Проблеми реформування адвокатури України: монографія» (2016), «Історія адвокатури: навчальний посібник» (у співавт., 2017).

Член Вищої ради юстиції (1998–2004), член Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права при Президентові України (2007), член робочої групи з питань реформування прокуратури та адвокатури (2011). Перший віце-президент (2001), президент (2006) Спілки адвокатів України, член адвокатського об’єднання «Українська адвокатська корпорація», член Міжнародної асоціації сприяння правосуддю, член Асоціації процесуалістів України. Член Асоціації навчальних закладів України приватної форми власності.

Брала участь у розробці проектів законів України «Про медіацію», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Член спеціалізованої вченої ради Д 26.001.05 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Голова редакційних колегій наукових видань «Адвокат», «Часопис Академії адвокатури України», член редакційної колегії науково-практичного журналу «Вісник кримінального судочинства».

Заслужений юрист України (1995). Нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня (1999). Відзначена Почесною грамотою Верховної Ради України (2003), нагрудним знаком «Видатний адвокат України» (2011), Почесною грамотою МОН України (2015), відзнакою ВГО «Асоціація адвокатів України» (2016).