Тіщенко Валерій Володимирович

Член-кореспондент НАПрН України

Відділення кримінально-правових наук

Народився 7 квітня 1947 р. у с. Велика Михайлівка Великомихайлівського р-ну Одеської обл. У 1969 р. закінчив юридичний факультет Кишинівського державного університету за спеціальністю «правознавство». У 1969–1972 рр. навчався в аспірантурі Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. З грудня 1972 р. по червень 1974 р. працював асистентом кафедри криміналістики, а потім старшим викладачем, з 1978 р. – доцент цієї ж кафедри. З 1991 р. по 1997 р. – завідувач кафедри кримінального процесу і криміналістики Юридичного інституту Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. З 1998 р. – завідувач кафедри криміналістики Національного університету «Одеська юридична академія».

У 1973 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Расследование хищений продукции полеводства в колхозах и совхозах» (спеціальність 12.00.09). Вчене звання доцента присвоєно в 1981 р. У 2003 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Концептуальні основи розслідування корисливо-насильницьких злочинів» (спеціальність 12.00.09). Вчене звання професора присвоєне у 2004 р. Обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України у 2010 р.

Основні напрями наукових досліджень – теоретичні проблеми криміналістики, оптимізація досудового розслідування, криміналістична методика розслідування злочинів. Опублікував біля 300 наукових та навчально-медотичних праць, серед яких: «Корыстно-насильственные преступления: криминалистический анализ» (2002), «Теоретичні і практичні основи методики розслідування злочинів» (2007), «Расследование тяжких преступлений: научно-практическое пособие» (у співавт. 2008), «Система криминалистики: история и современное состояние» (2008), «Кримінально-процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2011, 2020), «Теоретичні засади формування технологічного підходу в криміналістиці» (у співавт., 2012), «Теоретичні та практичні проблеми методики і тактики розслідування злочинів: навчально-методичний посібник» (у співавт., 2012), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 4: Кримінально-правові науки України: стан проблеми та шляхи розвитку» (у співавт., 2013 (укр.), 2018 (англ.), «Розслідування злочинів проти особи: керівництво для слідчих» (у співавт., 2014), «Теоретичні та практичні проблеми методики і тактики розслідування злочинів: навчально-методичний посібник» (у співавт., 2016), «Вибрані праці» (2017), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 20: «Криміналістика, судова експертиза, юридична психологія» (у співавт., 2018), «Криміналістичне забезпечення виявлення і розслідувння злочинів: монографія» (у співавт., 2018), «Криміналістика. Підручник» (у співавт., 2019), «Тактичні аспекти допиту за методом процесуального інтерв’ю» (2021), «До проблеми формування воєнної криміналістики» (2022).

Учасник і співголова Міжнародних конгресів криміналістики у 2014-2021 роках. Голова Одеського осередку Міжнародної громадської організації «Конгрес криміналістів».

Брав участь у робочих групах з розробки Кримінально-процесуального кодексу України, готував наукові висновки щодо проєктів Законів України «Про судову експертизу», «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», «Про адвокатуру».

Голова спеціалізованої вченої ради СРД 41.086.05 та член спеціалізованої вченої ради Д 41.086.03 у Національному університеті «Одеська юридична академія». Член редакційних колегій наукових видань «Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія», «Актуальні проблеми держави і права», «Вісник Південного регіонального центру НАПрН України», «Вісник кримінального судочинства».

Заслужений діяч науки і техніки України (2012). Відзначений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (1984). Відмінник освіти України (1997), почесний професор Національного університету «Одеська юридична академія» (2023).

Поділитися: