Стеценко Семен Григорович

Член-кореспондент НАПрН України

Відділення державно-правових наук і міжнародного права

Народився 15 грудня 1974 р. у м. Ізяслав Хмельницької області. У 1997 р. закінчив Військово-медичну академію за спеціальністю «лікувальна справа». У 1998 р. закінчив з відзнакою Російський державний педагогічний університет ім. О. І. Герцена за спеціальністю «юриспруденція». У 2004-2007 рр. працював начальником кафедри адміністративного права та управління в органах внутрішніх справ (з 2006 р. – кафедра громадської безпеки) Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського юридичного інституту МВС України (нині – Національна академія внутрішніх справ). У 2007–2011 рр. – завідувач кафедри теорії держави і права Національної академії прокуратури України. У 2011–2012 рр. – завідувач кафедри державно-правових дисциплін Національної академії прокуратури України. З 2012 р. по 2013 р. – провідний науковий співробітник Одеського державного університету внутрішніх справ. З 2013 р. по 2017 р. – перший заступник начальника з навчально-методичної та наукової роботи Інституту кримінально-виконавчої служби. З 2017 р. по квітень 2019 р. – професор кафедри адміністративного та господарського права Запорізького національного університету. З травня 2019 р. – суддя Верховного Суду.

У 1998 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Трансплантація органів та тканин людини: теоретико-правовий аспект», у 2002 р. – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Юридична регламентація медичної діяльності в Росії (історичний і теоретико-правовий аналіз)» (спеціальність 12.00.01). Вчене звання доцента присвоєно у 2004 р., професора – у 2005 р. Обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України у 2013 р.

Основні напрями наукових досліджень – загальнотеоретичні та адміністративно-правові аспекти державотворення, правове забезпечення медичної діяльності. Опублікував понад 350 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Трансплантация органов и тканей человека: проблемы правового регулирования» (у співавт., 2000), «Право и медицина: проблемы соотношения: монография» (2002), «Юридическая регламентация деятельности медицинских работников: учебное пособие» (у співавт., 2002), «Организационные технологии обеспечения прав пациента: Научно-практический комментарий» (у співавт., 2002), «Регламентация медицинской деятельности в России (историко-правовое исследование)» (у співавт., 2002), «Обеспечение и защита прав пациента в Российской Федерации» (у співавт., 2003), «Очерки медицинского права» (у співавт., 2004), «Медичне право: підручник» (2004), «Адміністративне право України: підручник» (2007, 2009, 2011), «Корупція в органах внутрішніх справ: проблеми протидії: монографія» (у співавт., 2008), «Судові та правоохоронні органи України» (у співавт., 2008), «Адміністративне право України. Академічний курс: підручник у 2 т.» (у співавт., 2009), «Проблеми теорії держави і права» (у співавт., 2009), «Право людини на медичну допомогу та прокурорські засоби його захисту в Україні» (у співавт., 2010), «Сучасне українське медичне право: монографія» (у співавт., 2010), «Глобалізація та право: національний вимір: монографія» (у співавт., 2012), «Адміністративне право України. Особлива частина. Академічний курс» (2013), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 1: Загально-теоретична та історична юриспруденція» (у співавт., 2013 (укр.), 2015 (англ.), «Медичне право України (правові засади трансплантації органів та тканин людини): монографія» (у співавт., 2014), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 2: «Філософія права» (у співавт., 2017), Т. 5: «Адміністративне право» (у співавт., 2020), Т. 9: «Цивільне право» (у співавт., 2023), «Медичне право: підручник» (у співав., 2021), «Правова наука України: сучасний стан, виклики та перспективи розвитку: монографія» (у співавт., 2021), «Єдиний медичний простір: правовий вимір: монографія» (у співавт., 2022), «Адміністративний процес в Україні: монографія» (у співавт., 2022), «Правопорядок і правовий режим в Україні: монографія» (у співавт., 2022), «Застосування судами Конституції України: доктрина і практика» (у співавт., 2022), «Адміністративне право та адміністративний процес України в умовах воєнного стану: монографія» (у співавт., 2023).

Брав участь у діяльності робочих груп Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Міністерства охорони здоров’я України, Державної пенітенціарної служби України з різних проблем удосконалення законодавства України. Готував науково-правові висновки до законопроектів «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про вищу освіту», «Про прокуратуру», «Про діяльність державної кримінально-виконавчої служби України».

Член спеціалізованих вчених рад Д 26.001.06 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та Д 26.500.02 у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України. Член редакційної ради журналу «Право України», редакційних колегій журналів «Публічне право», «Вісник Запорізького національного університету» (серія «Юридичні науки»), «Медичне право».

Заслужений діяч науки і техніки України (2010).

Поділитися: