Пархоменко Наталія Миколаївна

Член-кореспондент НАПрН України

Відділення теорії та історії держави і права

Народилася 8 липня 1972 р. у с. Новошипеличі, Чорнобильського р-ну, Київської області. У 1995 р. закінчила Державний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова (спеціальність – історія і правознавство); у 2001 р. Київський університет права (спеціальність «Правознавство»). З 1995 р. працює в Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України, де обіймала посади стажиста-дослідника, молодшого наукового співробітника, з 1999 р. по 2022 р. – вчений секретар Інституту держави і права імені В.М. Корецького HAH України; з 2022 р. і дотепер – завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України.

У 1998 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. У 2003 р присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника. У 2009 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Джерела права: теоретико-методологічні засади». Вчене звання професора присвоєно у 2012 р. Обрана членом-кореспондентом Національної академії правових наук України у 2020 році, у 2021 році – членом-кореспондентом Національної академії наук України.

Напрями наукової діяльності – проблеми теорії держави і права, конституційного права і порівняльного правознавства. Значна увага приділяється аналізу таких проблемних питань як: форма права, джерело права, систематизація законодавства, законність, юридична сила, правові акти, правова система та система права, правопорядок, конституціоналізація правопорядку, гармонізація законодавства та його доктринальне тлумачення, права і свободи людини, правовий світогляд, правовий прогрес та ін. Опублікувала понад 280 наукових та навчально-методичних праць, серед яких 4 індивідуальні монографії: «Договір у системі форм права України» (1998), «Джерела права: проблеми теорії та методології» (2008), «Розвиток законодавства України в контексті конституціоналізації, євроінтеграції та забезпечення прав людини» (2016), «Парадигма правового регулювання в Україні: змістово-інструментальні виміри» (2023), а також розділи у колективних монографіях: «Вступ до теорії правових систем» (2006), «Теоретичні проблеми реалізації прав і свобод людини та громадянина в Україні» (2007), «Порівняльне правознавство (теоретико-правове дослідження)» (2007), «Теорія держави і права: навчальний посібник» (2007), «Порівняльне правознавство (правові системи світу)» (2008), «Загальна теорія держави і права (основні поняття, категорії, правові конструкції та наукові концепції)» (2008), «Сприйняття права в умовах демократичного розвитку: проблеми, реалії, перспективи» (2008), «Верховенство права як принцип правової системи: проблеми теорії» (2009), «Інститут юридичної відповідальності у демократичних правових системах» (2009), «Верховенство права як принцип правової системи: проблеми теорії» (2009), «Дія права: інтегративний аспект» (2010); «Джерела конституційного права України» (2010); «Соціальний вимір правової системи: реалії та перспективи» (2011); «Механізм гармонізації законодавства України з європейським та міжнародним правом: поняття та зміст» (2011); «Правові системи сучасності: навчальний посібник для магістрів права» (2012), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 1: Загальнотеоретична та історична юриспруденція» ( 2013 (укр.), 2015 (англ.); «Теорія держави і права. Навчальний посібник» (2013); «Теорія і практика конституціоналізації галузевого законодавства України» (2013; «Національні тенденції та міжнародний досвід сучасного право розуміння» (2013); «Відповідальність у праві: філософія, історія, теорія» (2014); «Конституційний процес в Україні та світовий досвід конституціоналізму» (2014); «Принцип рівності у праві: теорія і практика» (2014); «Трансформація правової ідеології у контексті сучасних викликів» (2016); «Методологія в праві» (2017); «Актуальні проблеми права Польщі та України» (2018); «Громадянське суспільство в Україні: сучасний стан, виклики, стратегія модернізації» (2018, 2019); «Право і прогрес: запити громадянського суспільства» (2020); «Право у сучасному політичному житті» (2020); «Комунікативні платформи в сучасному інформаційному суспільстві: реалії та перспективи» (2021); «Правопорядок  і правовий режим в Україні» (2022); «Правова доктрина і державність: вектор взаємозв’язку» (2022) та ін.

Член спеціалізованої вченої ради в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.

Відповідальний редактор щорічника наукових праць «Правова держава», заступник головного редактора журналу «Альманах права», член редколегії журналу «Держава і право.

Член Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України. Голова Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України.

Заслужений юрист України (2009). Нагороджена Почесною грамотою Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту за сумлінну плідну працю та значний вклад в реалізацію державної політики, відданість справі (м. Київ, 2007); нагрудним знаком «Знак пошани» (2008); Почесною грамотою Верховної Ради України (2004); Почесною грамотою Президії НАН України та ЦК профспілки НАН України (2019), Відзнака НАН України «За підготовку наукової зміни» (2022) тощо. Оголошено  Подяку Прем’єр-міністра України (2017). Лауреат Всеукраїнського конкурсу на краще юридичне видання (2003); Премії імені Ярослава Мудрого за видатні досягнення в науково-дослідницькій діяльності з проблем правознавства (2007); Премії НАН України ім. М. П. Василенка (2011), Премії імені Ярослава Мудрого у номінації «За підготовку й видання підручників для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти» (2014).

Поділитися: