Члени-кореспонденти

Народився 29 червня 1932 р. у м. Ленінграді (нині – Санкт-Петербург). У 1955 р. закінчив юридичний факультет Львівського державного університету ім. І. Я. Франка (нині – Львівський національний університет імені Івана Франка). З 1955 р. по 1962 р. працював у партійних органах. З 1962 р. по 1967 р. – прокурор Ленінського району м. Києва й водночас аспірант Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (тепер – Київський національний університет імені Тараса Шевченка) на кафедрі теорії держави і права. З 1968 р. працює в Секторі держави і права (нині – Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України) на посадах наукового працівника, заступника директора з наукової роботи, завідувача відділу конституційного права і місцевого самоврядування, сьогодні – провідний науковий співробітник відділу конституційного права і місцевого самоврядування інституту.

У 1973 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Органи прокуратури у механізмі Радянської держави» (спеціальність 12.00.01). Має вчене звання старшого наукового співробітника. У 1993 р. обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України), у 2006 р. дійсним членом (академіком) Міжнародної академії інформатизації.

Основні напрями наукової діяльності – конституційне право, проблеми організації і діяльності правоохоронних органів, суду і прокуратури. Опублікував понад 250 праць. Серед них: «Конституційне право України» (у співавт., 1999), «Судова влада у конституційному аспекті розподілу влад» (2000), «Статусу суддів – європейські стандарти» (2000), «Конституційно-правові форми безпосередньої демократії в Україні» (у співавт., 2001), «Органи державної влади в Україні» (у співавт., 2002), «Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика» (у співавт., 2003), Конституційно-правові гарантії політичної системи України» (2005), «Модельна законотворчість та її застосування на пострадянському просторі» (2006), «Конституційне право України: Академічний курс» (у співавт., 2007), «Законодавча діяльність в Україні: стан, пріоритети, шляхи вдосконалення» (у співавт., 2007), «Конституційно-правовий статус прокуратури України та проблеми його вдосконалення» (2008), «Прокуратура України в системі міжнародного співробітництва» (2009), «Референдумні акти як акти безпосереднього народовладдя» (2010).

Брав участь у підготовці Декларації про державний суверенітет України, проектів Конституції України, законів «Про Конституційний Суд України», «Про судоустрій», «Про прокуратуру», «Про профспілки», «Про столицю України – місто-герой Київ» та ін. У 1993 р. Верховною Радою України таємним голосуванням був обраний членом Конституційного Суду України, але Суд на той час не було остаточно сформовано. Протягом 1976–2001 рр. – заступник голови Всеукраїнської координаційно-методичної Ради з правової освіти населення, до 2005 р. входив до складу науково-методичної ради при Генеральній прокуратурі України, був членом Республіканської комісії у справах депортованих народів Криму. Він є незалежним експертом Міжнародної європейської організації з вивчення економічних, політичних та інших питань СНД (ІNТАS, м. Брюссель, Бельгія). Активно співпрацював зі структурами Міжпарламентської асамблеї СНД, брав участь у засіданнях її комітетів, конференціях, друкувався у періодичних виданнях Асамблеї. Ряд його праць опубліковано в Канаді, Югославії, Чехії, Словаччині, Польщі, Росії, Білорусі, Таджикистані. Багато досліджень провадить разом з іноземними вченими. Учасник багатьох всесвітніх та міжнародних наукових конгресів, конференцій, симпозіумів, що проводилися у США, Німеччині, Алжирі, Польщі, Чехії, Словаччині, Югославії, Латвії, Росії, Білорусі, Узбекистані, Україні. Президент Київського товариства дружби з народом Іраку.

Учасник Великої Вітчизняної війни. Заслужений юрист України (1993). Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (2000), орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2007), 11 медалями. Відзначений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (1999), Грамотою та Почесною грамотою Верховної Ради України (2002, 2004). Почесний працівник Прокуратури України (2002), Почесний член Спілки юристів України (1994), відзначений вищою нагородою Спілки «Видатний юрист України» (2007).

Почесний доктор Київського університету права Національної академії наук України.