Члени-кореспонденти

Народився 15 лютого 1970 р. у с. Вільхівка Іршавського р-ну Закарпатської обл. У 1993 р. закінчив історичний факультет Ужгородського державного університету (нині – Ужгородський національний університет), в 1997 р. – юридичний факультет цього ж університету. З 1993 р. по 2004 р. працював на посадах старшого юрисконсульта, асистента, старшого викладача, доцента, професора кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Ужгородського національного університету. З 1998 р. по 2004 р. – заступник декана юридичного факультету з виховної роботи, одночасно з 2004 р. по лютий 2018 р. – завідувач кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету цього ж університету. З 2012 р. по серпень 2013 р. виконував обов’язки першого проректора. З лютого 2018 р. – суддя Конституційного Суду України.

У 1996 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Закарпаття в державно-правовій системі Чехословацької Республіки (1919–1939)» (спеціальність 12.00.01). У 2001 р. присвоєно вчене звання доцента. У 2003 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Правова реформа в Чехії і Словаччині в умовах постсоціалістичної модернізації: теоретичні і практичні аспекти» (спеціальність 12.00.01). Науковий ступінь доктора юридичних наук присуджено у 2004 р., вчене звання професора присвоєно у 2006 р. Обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України) у 2009 р.

Основні напрями наукових досліджень – теоретико-правові проблеми державотворення в Україні в контексті досвіду країн Центральної Європи. Опублікував понад 150 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Карпатська Україна 1938–1939 рр.: державно-правовий аспект» (1993), «Основи держави і права: навчальний посібник» (1999), «Конституційне (державне) право зарубіжних країн» (2001), «Теорія держави для юристів і політологів: навчальний посібник» (2002), «Постсоціалістична держава: теоретико-правові проблеми: монографія» (2003), «Загальна теорія держави і права: методичні матеріали» (2004), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 1: Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України» (у співавт., 2008 (укр.), 2011 (рос.), 2013 (англ.), «Актуальні проблеми розвитку правової системи України: навчально-методичний посібник» (2009), «Конституція України: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2011), «Актуальні проблеми теорії держави і права (для магістрів і спеціалістів)» (у співавт., 2012), «Теорія держави і права (навчально-методичний комплекс)» (у співавт., 2012), «Тестові завдання з теорії держави і права. Базовий рівень для студентів 1-го курсу напряму «Правознавство» (у співавт., 2012), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 1: Загальнотеоретична та історична юриспруденція» (у співавт., 2013 (укр.), 2015 (англ.), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 1: «Історія держави і права України» (у співавт., 2016), Т. 2: «Філософія права» (у співавт., 2017), Т. 3: «Загальна теорія права» (у співавт., 2017).

Брав участь у розробці проектів законів України: «Про політичні партії», «Про відновлення і збереження національної пам’яті Українського народу». Був включений до складу Наукової комісії Міністерства освіти і науки України (2007–2008), а також до складу групи експертів МОН України з питань ліцензування та акредитації (2005–2009). У складі робочої групи Ради з питань судової реформи України був розробником проекту закону «Про Конституційний Суд України» (2016). Перебував у складі Національної конституційної ради, створеної Президентом України.

Член наукової ради наукового юридичного журналу «Вісник Національної академії правових наук України», редакційної ради журналу «Право України», редакційних колегій наукових видань «Регіональні студії», «Науковий вісник Ужгородського національного університету (серія «Право»), «Публічне право», «Філософія права та загальна теорія права».

Відзначений Почесною грамотою Верховної Ради України (2011).