Члени-кореспонденти

Народився 15 травня 1952 р. в с. Гольма Балтського р-ну Одеської області. Трудову діяльність розпочав в органах внутрішніх справ. З 1972 р. по 1988 р. працював на посадах: майстра виправно-трудової колонії, керівника загону, начальника спеціальної частини, помічника начальника з політико-виховної роботи з особовим складом управлінь внутрішніх справ Дніпропетровського та Київського облвиконкомів. У 1976 р. закінчив Львівську спеціальну школу підготовки керівного складу МВС СРСР (нині – Львівський університет внутрішніх справ). У 1980 р. закінчив Київську вищу школу МВС СРСР ім. Ф. Е. Дзержинського (нині – Національна академія внутрішніх справ). З 1988 р. по 1999 р. обіймав посади, пов’язані з навчально-методичною, науково-педагогічною та управлінською діяльністю: ад’юнкт кафедри кримінології, викладач, старший викладач, доцент, начальник докторантури та ад’юнктури, проректор по роботі з особовим складом Київського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ. З 1999 р. по 2005 р. – начальник відділу Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю, злочинністю проти особи та держави, керівник Головного контрольного управління, заступник Глави Адміністрації Президента України – Керівник Головного управління з питань судової реформи, діяльності військових формувань та правоохоронних органів Адміністрації Президента України. З 2005 р. по 2006 р. – директор Інституту права ім. Князя Володимира Великого. У 2006-2010 рр. – заступник головного вченого секретаря Національної академії правових наук України. З 2010 р. по 2014 р. – ректор Київського національного університету внутрішніх справ (нині – Національна академія внутрішніх справ). З 2014 р. – проректор з міжнародного співробітництва Європейського університету.

У 1991 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Класифікація покарань осіб, вперше засуджених до позбавлення волі» (спеціальність 12.00.08). Вчене звання доцента присвоєно у 1997 р. У 2004 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Організація профілактики економічної злочинності в Україні» (спеціальність 12.00.07). Вчене звання професора присвоєно у 2007 р. Обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України) у 2009 р.

Основні напрями наукової діяльності – проблеми існування злочинності, правові аспекти протидії злочинності (у тому числі організованої) у сфері економіки, а також питань діяльності правоохоронних органів щодо протидії злочинності, тероризму та нейтралізації терористів. Опублікував понад 100 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Контрабанда: засоби попередження та протидії» (2001), «Психологічні особливості організованих злочинних об’єднань (використання психологічних знань в протидії організованій злочинності)» (2002), «Тероризм: сучасний стан та міжнародний досвід боротьби» (2003), «Профілактика економічної злочинності в Україні: концептуальні засади, організаційно-правові основи, проблеми управління: монографія» (2004), «Недержавне судочинство в Україні: монографія» (2006), Виправно-трудовий кодекс України (2007), «Психологія та педагогіка: підручник» (2007), «Неурядові громадські організації в Україні: навчальний посібник» (2007), «Правова система України: Історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 5: Кримінально-правові науки. Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю в Україні» (у співавт., 2008 (укр.), 2011 (рос.), 2013 (англ.), «Основи державного управління: монографія» (2009), «Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ України. Особлива частина: підручник» (у співавт., 2011, 2012), «Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ України. Спеціальна частина: підручник» (у співавт., 2011, 2012), «Кримінально-виконавчий кодекс: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2011), «Профілактика злочинності: монографія» (2011), «Віктимологічні засади боротьби зі злочинами, що вчиняються в установах виконання покарань України: монографія» (у співавт., 2012), «Кримінологічна характеристика осіб, які засуджені до покарань, що не пов’язані з позбавленням волі» (у співавт., 2012), «Реалізація права на правову допомогу засудженим до позбавлення волі» (у співавт., 2012), «Кримінальний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар: у 2 т. Т. 2» (у співавт., 2012), «Кримінологічна характеристика осіб, які засуджені до покарань, що не пов’язані з позбавленням волі: монографія» (у співавт., 2012), «Психологія та педагогіка» (2013), «Адміністративне право України. Особлива частина: підручник» (у співавт., 2013), «Організаційно-правові заходи протидії протиправній діяльності кримінальним лідерам в установах пенітенціарної системи України» (2016).

Входив до складу членів Конституційної Асамблеї. Був членом робочої групи з питань реформування органів МВС, прокуратури та адвокатури України. Брав участь у підготовці Закону України «Про боротьбу з тероризмом».

Голова Київської міської організації Союзу юристів України, член виконкому української секції Міжнародної поліцейської асоціації, член Науково-експертної ради при голові Київської обласної державної адміністрації.

Заслужений юрист України (2004). Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2011). Відзначений Почесною грамотою Верховної Ради України (2010), численними державними та відомчими нагородами. Генерал-лейтенант міліції.