Колодій Анатолій Миколайович

Вчений секретар відділення теорії та історії держави і права, член-кореспондент НАПрН України

Відділення теорії та історії держави і права

Народився 1 червня 1961 р. у м. Дрокія Молдавської РСР. У 1988 р. закінчив Київську вищу школу МВС СРСР ім. Ф. Е. Дзержинського (нині – Національна академія внутрішніх справ) за спеціальністю «правознавство». В органах внутрішніх справ із жовтня 1982 р. Пройшов шлях від курсанта Івано-Франківської середньої спеціальної школи міліції до полковника міліції, від слідчого відділення відділу внутрішніх справ Барського райвиконкому Вінницької області до професора Національної академії внутрішніх справ. Послідовно перебував на посадах: із 1988 р. – ад’юнкт кафедри державно-правових дисциплін Київської вищої школи МВС СРСР ім. Ф. Е. Дзержинського, з 1991 р. – викладач кафедри теорії і історії держави і права цього навчального закладу, з 1993 р. – старший викладач кафедри теорії держави, права та політики Української академії внутрішніх справ, з 1995 р. – доцент цієї кафедри, з 1998 р. по 2014 р. – начальник кафедри конституційного та міжнародного права Національної академії внутрішніх справ, а з 2014 р. – професор цієї ж кафедри. З 2017 р. – директор Навчально-наукового інституту «Юридичний інститут ДВНЗ Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», одночасно професор кафедри конституційного, адміністративного та кримінального права цього ж інституту З 2022 р. – головний науковий співробітник відділу науково-правових експертиз Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАПрН України.

У 1991 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Принципы правового регулирования и их реализация в деятельности милиции» (спеціальність 12.00.01). У 1996 р. присвоєно вчене звання доцента. У 1999 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Конституція і розвиток принципів права України (методологічні питання)» (спеціальності 12.00.01 та 12.00.02). Вчене звання професора присвоєно у 2002 р. Обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України) у 2009 р.

Напрями наукової діяльності – права, свободи та обов’язки людини і громадянина, принципи права, правове регулювання, правова система, конституційний статус органів держави та місцевого самоврядування, державне будівництво та місцеве самоврядування, конституційно-правова реформа в Україні, євроінтеграційний політико-правовий процес в Україні. Опублікував понад 210 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Теорія держави і права: навчальний посібник» (у співавт., 1995, 2002), «Основи конституційного права України» (у співавт., 1997), «Основи конституційного ладу України: навчальний посібник» (у співавт., 1997, 1998), «Загальна теорія держави і права: навчальний посібник» (у співавт., 1997, 1999), «Принципи права України: монографія» (1998), «Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: навчальний посібник» (у співавт., 2000), «Права людини і громадянина в Україні: навчальний посібник» (у співавт, 2003), «Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: підручник» (у співавт., 2003, 2007), «Теорія держави і права: підручник» (у співавт., 2005), «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні: підручник» (у співавт., 2008), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 1: Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України» (у співавт., 2008 (укр.), 2011 (рос.), 2013 (англ.), «Конституційно-правовий статус прокуратури України, Вищої ради юстиції, Ради національної безпеки та оборони України» (2011), «Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: електронний підручник» (2011, 2012), Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції. Науково-практичний коментар» (2012), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 1: Загальнотеоретична та історична юриспруденція» (у співавт., 2013 (укр.), 2015 (англ.), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т.3: Загальна теорія права» (у співавт., 2017), «Конституційна реформа в Україні у контексті європейської інтеграції. Наукова монографія» (у співавт., 2019), «Військове право України: підручник» (у співавт., 2019), «Методологія наукових досліджень у конституційному праві України. Методологія проведення галузевих юридичних досліджень : колективна монографія» (у співавт., 2022).

Брав участь у складі робочих груп з розробки проєктів законів України «Про закони і законодавчу діяльність в Україні», «Про опублікування законів», «Загальноправовий галузевий класифікатор», проєктів концепцій «Загальна концепція державно-правової реформи в Україні», «Концепція розвитку законодавства України на 1997–2005 роки», «Концепція правоохоронної діяльності в умовах формування демократичної правової держави в Україні», що виконувалась за наказом Державного комітету з науки та технологій. Готував пропозиції та зауваження до законопроектів «Про органи внутрішніх справ», «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про боротьбу з корупцією», «Про попереднє ув’язнення», «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України».

Був представником української сторони в спільному українсько-датському проекті «Попередження тортур в Україні» за результатами якого підготовлений посібник для персоналу правоохоронних органів та осіб, що проводять моніторинг прав людини.

Член редакційних колегій наукових видань «Юридичного вісника. Повітряне і космічне право» Національного авіаційного університету, наукового юридичного журналу Вищого навчального закладу Національна академія управління «Юридична наука», науково-практичного юридичного журналу «Публічне право», «Наукового вісника Ужгородського національного університету», юридичного журналу «Право України» та інших видань.

Член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, член Наукової ради Міністерства внутрішніх справ України.

Член спеціалізованих вчених рад Д 26.007.04 при Національній академії внутрішніх справ та Д 26.001.04 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Академік Академії наук вищої школи України. Учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році.

Заслужений юрист України (2006). Відмінник освіти України (2002). Відзначений Грамотою Верховної Ради України (2003), У 2006 році визнавався «Кращим працівником МВС України». Нагороджувався Подякою Прем’єр-міністра України (2014). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2019). Має 12 медалей, 98 різноманітних нагород, премій, інших заохочень.

Поділитися: