Колодій Анатолій Миколайович
Вчений секретар відділення теорії та історії держави і права, член-кореспондент НАПрН України
Відділення теорії та історії держави і права
Народився 1 червня 1961 р. у м. Дрокія Молдавської РСР. У 1988 р. закінчив Київську вищу школу МВС СРСР ім. Ф. Е. Дзержинського (нині – Національна академія внутрішніх справ) за спеціальністю «правознавство». В органах внутрішніх справ із жовтня 1982 р. Пройшов шлях від курсанта Івано-Франківської середньої спеціальної школи міліції до полковника міліції, від слідчого відділення відділу внутрішніх справ Барського райвиконкому Вінницької області до професора Національної академії внутрішніх справ. Послідовно перебував на посадах: із 1988 р. – ад’юнкт кафедри державно-правових дисциплін Київської вищої школи МВС СРСР ім. Ф. Е. Дзержинського, з 1991 р. – викладач кафедри теорії і історії держави і права цього навчального закладу, з 1993 р. – старший викладач кафедри теорії держави, права та політики Української академії внутрішніх справ, з 1995 р. – доцент цієї кафедри, з 1998 р. по 2014 р. – начальник кафедри конституційного та міжнародного права Національної академії внутрішніх справ, а з 2014 р. – професор цієї ж кафедри. З 2017 р. – директор Навчально-наукового інституту «Юридичний інститут ДВНЗ Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», одночасно професор кафедри конституційного, адміністративного та кримінального права цього ж інституту. З 2022 р. – головний науковий співробітник відділу науково-правових експертиз Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії правових наук України (нині – Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України).
У 1991 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Принципы правового регулирования и их реализация в деятельности милиции» (спеціальність 12.00.01). У 1996 р. присвоєно вчене звання доцента. У 1999 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Конституція і розвиток принципів права України (методологічні питання)» (спеціальності 12.00.01 та 12.00.02). Вчене звання професора присвоєно у 2002 р. Обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України) у 2009 р. Вчений секретар відділення теорії та історії держави і права НАПрН України.
Основні напрями наукової діяльності – права, свободи та обов’язки людини і громадянина, принципи права, правове регулювання, правова система, конституційний статус органів держави та місцевого самоврядування, державне будівництво та місцеве самоврядування; основи демократії. Опублікував понад 220 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Теорія держави і права: навчальний посібник» (у співавт., 1995, 2002), «Основи конституційного права України» (у співавт., 1997), «Основи конституційного ладу України: навчальний посібник» (у співавт., 1997, 1998), «Загальна теорія держави і права: навчальний посібник» (у співавт., 1997, 1999), «Принципи права України: монографія» (1998), «Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: навчальний посібник» (у співавт., 2000), «Права людини і громадянина в Україні: навчальний посібник» (у співавт, 2003), «Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: підручник» (у співавт., 2003, 2007), «Теорія держави і права: підручник» (у співавт., 2005), «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні: підручник» (у співавт., 2008), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 1: Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України» (у співавт., 2008 (укр.), 2011 (рос.), 2013 (англ.), «Конституційно-правовий статус прокуратури України, Вищої ради юстиції, Ради національної безпеки та оборони України» (2011), «Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: електронний підручник» (2011, 2012), Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції. Науково-практичний коментар» (2012), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 1: Загальнотеоретична та історична юриспруденція» (у співавт., 2013 (укр.), 2015 (англ.), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 3: «Загальна теорія права» (у співавт., 2017), «Конституційна реформа в Україні у контексті європейської інтеграції: монографія» (у співавт., 2019), Військове право України: підручник (у співавт. 2019), «Методологія проведення галузевих юридичних досліджень: монографія» (у співавт. 2022), «Правнича наука та законодавство України: європейський вектор розвитку в умовах воєнного стану: монографія» (у співавт., 2023).
Брав участь у складі робочої групи Інституту законодавства Верховної Ради України з розробки проектів законів України «Про закони і законодавчу діяльність в Україні», «Про опублікування законів», «Загальноправовий галузевий класифікатор», проектів концепцій «Загальна концепція державно-правової реформи в Україні», «Концепція розвитку законодавства України на 1997–2005 роки», «Концепція правоохоронної діяльності в умовах формування демократичної правової держави в Україні». Готував пропозиції та зауваження до законопроектів «Про органи внутрішніх справ», «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про боротьбу з корупцією», «Про попереднє ув’язнення», «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України».
Член редакційних колегій наукових видань «Вісник Центральної виборчої комісії», науково-просвітницького правничого журналу «Вибори та демократія», збірника нормативних актів «Конституційне законодавство України», «Юридичного вісника. Повітряне і космічне право» Національного авіаційного університету, наукового юридичного журналу. Вищого навчального закладу Національна академія управління «Юридична наука», науково-практичного юридичного журналу «Публічне право», «Наукового вісника Ужгородського національного університету», наукового журналу «Філософія права і загальна теорія права».
Член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. Член наукової ради Міністерства внутрішніх справ України.
Член спеціалізованих вчених рад Д 26.007.04 у Національній академії внутрішніх справ та Д 26.001.04 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Академік Академії наук вищої школи України.
Заслужений юрист України (2006). Відзначений Грамотою Верховної Ради України (2003), Подякою Прем’єр-міністра України (2014). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2019). Відмінник освіти України (2002). Учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Має відомчі нагороди МВС України.