Галянтич Микола Костянтинович

Член-кореспондент НАПрН України

Відділення цивільно-правових наук

Народився 2 жовтня 1963 р. у місті Києві. У 1989 р. закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка). З 1990 р. по 1992 р. працював у Міністерстві юстиції України на посаді консультанта ІІ та І категорії, а згодом (1992-1993 рр.) – старшим консультантом відділу комісій Верховної Ради України. З 1993 р. по 1994 р. навчався в Інституті державного управління і самоврядування при Кабінеті Міністрів України, де здобув кваліфікацію – магістр державного управління. З 1994 р. працював головним консультантом секретаріату Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації, а з 2000 р. – завідувачем кафедри комерційного та трудового права Міжрегіональної академії управління персоналом. З 2002 р. по 2020 р . – заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, з липня 2021 р. – завідувач відділу цього ж Інституту.

У 1999 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Адміністративно-правові питання захисту промислової власності» (спеціальність 12.00.07). Вчене звання доцента присвоєно у 2003 р. У 2008 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Приватноправові засади реалізації житлових прав громадян в Україні» (спеціальність 12.00.03). Вчене звання професора присвоєно у 2012 р. У 2017 р. обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України.

Основні напрями наукових досліджень – проблеми методології приватного та підприємницького права, правового режиму об’єктів нерухомості, житлового права, захисту майнових та немайнових прав та інших інститутів, що лежать у площині цивільного, житлового та процесуальних галузей права. Автор понад 350 публікацій, серед яких: «Житлове право України: навчальний посібник» (2002, 2003, 2007, 2008), «Промислова власність: правові засоби охорони та захисту» (2003), «Житлове право України: практикум» (2004), «Господарське право України: підручник» (у співавт., 2005), «Правові проблеми створення та діяльності промислово-фінансових груп в Україні: монографія» (2005), «Теоретико-правові засади реалізації житлових прав громадян в умовах ринкових перетворень: монографія» (2006), «Житлове законодавство України: стан та шляхи удосконалення: монографія» (2006), «Кооперативи споживачів. Об`єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку» (у співавт., 2006), «Коментар судової практики розгляду житлових спорів» (2007), «Основи житлового права України» (у співавт., 2007), «Здійснення та судовий захист суб’єктивних житлових прав: монографія» (у співавт., 2009), «Договірне право України» (у співавт., 2009), «Відшкодування моральної шкоди: монографія» (2013), «Правова доктрина України: у 5 т. Т.3: Доктрина приватного права» (у співавт., 2013 (укр.), 2017 (англ.), «Право власності на житло в Україні: доктрина та реалізація: монографія» (у співавт., 2016), «Правовий статус громадських об’єднань. Коментар. Законодавство. Судова практика: науково-практичний посібник» (у співавт., 2020), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 12: «Сімейне право», Т. 9: «Цивільне право» (у співавт., 2021, 2023), «Механізм цивільно-правового регулювання особистих немайнових відносин в умовах євроінтеграції: монографія» (у співавт., 2022), «Самочинне будівництво. Правовий статус. Узаконення» (2023), «Правнича наука та законодавство України: європейський вектор розвитку в умовах воєнного стану: монографія» (у співавт., 2023).

Член редакційних колегій наукових видань «Приватне право і підприємництво», «Підприємництво, господарство і право», «Юридична Україна».

Член Науково-консультативних рад Конституційного Суду України та при Верховному Суді. Член спеціалізованої вченої ради Д 26.500.01 у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України.

Відзначений Грамотою Верховної Ради України (2016), Почесною грамотою Верховного Суду України (2016), Подякою Кабінету Міністрів України (2003), Почесною грамотою Міністерства юстиції України (2007).

Поділитися: