Дрьомін Віктор Миколайович

Член-кореспондент НАПрН України

Відділення кримінально-правових наук

Народився 24 січня 1953 р. у Красноярському краї.  З 1972 по 1977 рік навчався на юридичному факультеті Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова (нині – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), який закінчив з відзнакою. З 1977 р. навчався в аспірантурі, працював асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри кримінального права, процесу та криміналістики цього факультету.  З 1991 р. по 1994 р. – докторант кафедри кримінального права та кримінології Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка). З 1994 р. по 1998 р. – доцент кафедри кримінального,  кримінально-виконавчого права та кримінології Юридичного інституту Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. З січня 1998 р. по травень 2019 р. – завідувач кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Одеської національної юридичної академії (з 2010 року – Національний університет «Одеська юридична академія»). З 2010 р. по 2015 р. одночасно займав посаду проректора з наукової роботи, віце-президента Національного  університету «Одеська юридична академія». У 2019-2021 роках – професор кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права, з вересня 2021 р. – професор кафедри кримінального процесу, оперативно-розшукової та детективної діяльності цього же університету. З 2003 року по теперішній час – керівник Центру з проблем вивчення та протидії організованій злочинності та корупції при НУ «Одеська юридична академія».

У 1983 р. в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Криміногенний вплив раніше судимих осіб на неповнолітніх» (спеціальність 12.00.08). Вчене звання доцента присвоєно у 1986 р. У 2010 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Інституціональна теорія злочинності та криміналізації суспільства» (спеціальність 12.00.08). Вчене звання професора присвоєно у 2011 р. Обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України у 2011 р.

Напрями наукових досліджень – методологія сучасної кримінології; вивчення причин та удосконалення заходів протидії злочинності; інституціональна кримінологія; протидія тероризму, організованій, транснаціональній злочинності та корупції; кримінологічні основи удосконалення системи кримінальної юстиції; застосування міжнародних стандартів прав людини у сфері кримінальної юстиції та пенітенціарної системи; теоретичні та практичні питання застосування покарань, не пов’язаних з позбавленням волі. Опублікував біля 200 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Противоправное поведение несовершеннолетних: генезис и ранняя профилактика: монография» (у співавт., 1985); «Міжнародне співробітництво у боротьбі з тероризмом» (1998); «Соціальні та правові підстави застосування покарань, альтернативних позбавленню волі» (2000); «Социально-правовые аспекты терроризма»: монография (у співавт., 2003), «Organized crime and corruption in  Ukraine as a system phenomenon» (2004); ), «Проблемы вхождения Украины в европейское правовое пространство»: монография (у співавт., 1999),  Институционализация преступности и институциональная криминология: концептуальные подходы» (2008), «Преступность как социальная практика: институциональная теория криминализации общества»: монография (2009), Інституціональна теорія відтворення та протидії злочинності (2009); «Преступность и криминологические основы уголовной юстиции»: монография (у співавт., 2007), «Наука в Южном регионе Украины (1971–2011)» : монографія (у співавт., 2012),  «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 5: Кримінально-правові науки в Україні: стан, проблеми та шляхи розвитку» (у співавт., 2013 (укр.), 2018 (англ.). «Кримінологія: навчально-методичний  посібник  (1982),), «Исправительно-трудовое право: учебно-методическое пособие» (1994 «Кримінально-виконавче право: навчально-методичний посібник» (у співавт., 2004), «Кримінологія: навчально-методичний посібник» (у співавт. 2004), «Кримінологія. Загальна частина: навчально-методичний посібник» (2009), «Кримінологія. Особлива частина: навчально-методичний посібник» (2009),

Був керівником робочої групи при Міністерстві юстиції України з розробки проекту Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» (1999–2000). Брав участь у розробці проекту Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (2001–2002). Був членом наукової групи з розробки проекту Закону України «Про кримінологічну експертизу» (2002–2004). Здійснював наукову експертизу проектів багатьох законів України, в тому числі  «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» (2009). Був науковим експертом проекту Закону України «Про пробацію» (2014-2015). Брав участь у підготовці рішень Ради національної безпеки і оборони України «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів», «Про заходи щодо реалізації національної антикорупційної стратегії та інституційного забезпечення антикорупційної політики», «Про стан злочинності у державі та координації діяльності органів державної влади у протидії злочинним проявам та корупції» та ін.

Науковий консультант у міжнародних проектах «Система кримінальної юстиції в Україні», який координувався Департаментом міжнародного розвитку Великобританії (1999-2000); з проблем застосування пробації в Україні, який здійснювався спільно з Лондонською службою пробації та Центром з прав людини Ноттінгемського університету (2000-2003). Був учасником міжнародного проекту «Центри з вивчення організованої  злочинності та корупції», який координувався Міністерством юстиції США та Центром з вивчення транснаціональної злочинності і корупції (TRACCC) при Американському університеті (Вашингтон, 2003-2006), керівником Одеського центру з проблем вивчення та протидії організованій злочинності та корупції в рамках цього проекту.

Був запрошеним лектором та читав лекції з проблем кримінології в Американському університеті (Вашингтон, США, 2003, 2005), у Школі права Піттсбурзького університету (Піттсбург, США, 2005), учасник щорічних конференцій Європейського кримінологічного товариства та багатьох міжнародних конференцій.

Член Координаційного бюро з проблем кримінології Національної академії правових наук України (з 1999 р.). Член Європейської кримінологічної асоціації (з 2003 р.). Був членом та головою спеціалізованої вченої ради Д 41.086.03 у Національному університеті «Одеська юридична академія» (2012-2015).

Член редколегії «Юридичного наукового електронного журналу», «Юридичного бюлетеню». Був членом редакційної колегії Міжнародного кримінологічного альманаху «Організована злочинність, тероризм і корупція»; редакційних колегій наукових видань «Вісник кримінального судочинства», «Юридичний вісник», «Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія», «Актуальні проблеми держави і права», «Вісник Південного регіонального центру НАПрН України» та ін.

Заслужений діяч науки і техніки України (2012). Відзначений Почесним знаком Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення» (2007), почесними грамотами Голови Одеської обласної державної адміністрації (2001, 2006, 2010). Відмінник освіти України (1997).

Поділитися: