Довгерт Анатолій Степанович

Заступник академіка-секретаря відділення цивільно-правових наук, член-кореспондент НАПрН України

Відділення цивільно-правових наук

Народився 27 вересня 1949 р. у м. Харкові. У 1977 р. закінчив факультет міжнародних відносин та міжнародного права Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У 1977-1984 рр. працював викладачем, старшим викладачем Інституту підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів Міністерства харчової промисловості УРСР. Від 1984 р. працював у Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка на посадах доцента кафедри цивільного права і процесу юридичного факультету (1984-1988), доцента кафедр міжнародного права, порівняльного законодавства, міжнародного приватного та митного права (1988-1995), завідувач кафедри міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин (1995-2014). З 2014 р. – професор цієї кафедри. Упродовж 1999-2001 рр. працював директором Українського центру правничих студій.

У 1982 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Міжнародне авторське право та країни, що розвиваються» (спеціальність 12.00.03), у 1994 р. – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Правове регулювання міжнародних трудових відносин» (спеціальність 12.00.03). Науковий ступінь доктора юридичних наук присуджено у 1994 р. Вчене звання професора присвоєно у 1998 р. Обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України) у 2000 р. З червня 2023 р. – заступник академіка-секретаря відділення цивільно-правових наук НАПрН України.

Основні напрями наукових досліджень – цивільне та міжнародне приватне право. Опублікував понад 300 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Спільні підприємства: регулювання праці» (1991), «Правове регулювання міжнародних трудових відносин» (1992), «Цивільне право України: підручник» (у співавт., 1992, 1995, 1997, 1999, 2002, 2004, 2010, 2014, 2016), «Міжнародне приватне право: сучасні проблеми» (у співавт., 1994), «Зобов’язальне право: теорія і практика» (у співавт., 1998), «Кодифікація приватного (цивільного) права: монографія» (2000), «Міжнародне приватне право. Актуальні проблеми: монографія» (2001), «Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар» (2004, 2005, 2006), «Французский гражданский кодекс (Кодекс Наполеона)» (у співавт., 2006), «Нариси міжнародного приватного права» (2007), «Міжнародне приватне право: Науково-практичний коментар» (2008), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 3: Цивільно-правові науки. Приватне право» (у співавт., 2008 (укр.), 2013 (англ.,), «Міжнародне приватне право в Київському університеті: монографія: у 2 т.» (2009), «Проблеми регулювання приватноправових відносин в умовах регіональних та глобальних трансформацій: монографія (у співавт., 2012), «Міжнародне приватне право: підручник» (2012, 2013, 2014), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 3: Доктрина приватного права України» (у співавт., 2013 (укр.), 2017 (англ.), «Оновлення Цивільного кодексу України: формування підходів: монографія» (у співавт., 2020), «Рекодифікація (оновлення) цивільного законодавства: проблеми та перспективи: монографія» (у співавт., 2020, 2022), «Концепція оновлення Цивільного кодексу України» (у співавт., 2020), «Правова наука України: сучасний стан, виклики та перспективи розвитку: монографія» (у співавт., 2021), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 13: «Міжнародне приватне право» (у співавт., 2021), Т.9: «Цивільне право» (у співавт., 2023).

Член Науково-консультативних рад Конституційного Суду України та при Верховному Суді. Брав участь у розробці проекту Цивільного кодексу України, а також інших законопроектів у складі урядових та парламентських комісій і робочих груп, зокрема, проектів законів «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про свободу мирних зібрань», «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», «Про міжнародне приватне право». Брав участь у міжнародному законотворенні на 19, 20 та 21 дипломатичних сесіях Гаазької конференції з міжнародного приватного права (Нідерланди), працював над проектами та остаточними тексами Гаазької конвенції про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах (2001/2019), Гаазької конвенції про цінні папери (2002), Гаазької конвенції про угоди про вибір суду (2005), Гаазької конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання (2007).

Науковий координатор робочих груп щодо рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України. Член Комисії з правової реформи при Президентові України. Член редакційної ради журналу «Право України», редакційних колегій наукових видань «Велика українська юридична енциклопедія», «Український часопис міжнародного права», «Актуальні проблеми міжнародних відносин», «Вісник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України». Член спеціалізованих вчених рад Д 26.001.06 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та Д 35.051.27 у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Член Опікунських рад Асоціації правників України та Української асоціації міжнародного права. Брав участь у складі експертних рад із питань проведення експертизи дисертацій ВАК України (1996-2002), робочої групи МОН України з розроблення стандартів вищої освіти (2012-2013).

Заслужений юрист України (1999). Відзначений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2018). Відмінник освіти України (2004).

Поділитися: