Члени-кореспонденти

Народилася 23 листопада 1948 р. у м. Самбір Львівської області. У 1970 р. закінчила Харківський юридичний інститут (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого) за спеціальністю «Правознавство», у 1975 р. – Центральний інститут підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів народного господарства в галузі патентної роботи (спеціальність «Патентознавство»). У 1970–1977 рр. – завідувач лабораторії Харківського юридичного інституту. У 1977–1980 рр. працювала викладачем кафедри планування народного господарства Харківського державного університету ім. О. М. Горького (нині – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). З 1980–1983 рр. – старший викладач, з 1985–2001 рр. – доцент, з 2001 р. по червень 2023 р. – завідувачка кафедри цивільного права №1 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). У 1983-1985 рр. перебувала у закордонному відрядженні, працювала викладачем юридичного факультету Аденського університету у Народній Демократичній Республіці Ємен. З вересня 2023 р. – професор кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

У 1980 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Правове положення виробничих об’єднань в СРСР» (спеціальність 12.00.03). У 1983 р. присвоєно вчене звання доцента, у 2010 р. – професора. Обрана членом-кореспондентом Національної академії правових наук України у 2012 р. Голова координаційного бюро з проблем сімейного права відділення цивільно-правових наук НАПрН України.

Основні напрями наукової діяльності – римське право, цивільне право, сімейне право, право інтелектуальної власності, корпоративне право. Опублікувала понад 250 наукових і навчально-методичних праць, серед яких: «Правовые основы предпринимательской деятельности: учебное пособие» (1998), «Цивільне право України. Частина перша: підручник» (у співавт., 2000), «Приватная высшая школа в объективе времени: украинский вариант: монография» (у співавт., 2000), «Сімейне право України: підручник» (у співавт., 2004, 2008, 2011, 2012), «Цивільне право України: підручник. У 2 т.» (у співавт., 2004, 2008, 2011), «Комментарий к Гражданскому кодексу Украины. Том ІІ» (у співавт., 2005), «Правовий статус непідприємницьких організацій: навчальний посібник» (у співавт., 2006), «Правові проблеми комунальної власності: монографія» (у співавт., 2007), «Корпоративне управління: монографія» (у співавт., 2007), «Правознавство» (у співавт., 2007), «Основи правознавства» (у співавт., 2007), «Договірне право: конспект лекцій» (2008), «Основи римського приватного права: підручник» (у співавт., 2009, 2022), «Енциклопедія цивільного права України» (у співавт., 2009), «Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар. Т.3.» (у співавт., 2009), «Харьковская цивилистическая школа: в духе традиций: монографія» (у співавт., 2011), «Харьковская цивилистическая школа. Право собственности: монография: (у співавт., 2012), «Договір як універсальна правова конструкція: монографія (у співавт., 2012), «Приватно-правові механізми здійснення та захисту суб’єктивних прав фізичних та юридичних осіб: монографія» (у співавт., 2013), «Харьковская цивилистическая школа. Антология семейного права: монография» (у співавт., 2013), «Правова доктрина України: у 5 т. Т.3: Доктрина приватного права України» (у співавт., 2013 (укр.), 2017 (англ.), «Правове регулювання некомерційних організацій в Україні: монографія» (у співавт., 2013), «Проблеми правової відповідальності: монографія» (у співавт., 2014), «Харьковская цивилистическая школа. Объекты гражданских прав: монография» (у співавт., 2015), «Харьковская цивилистическая школа. Грани наследственного права: монография» (у співавт., 2016), Цивільне право України: навч. посіб. ( у співавт. 2020)», «Цивільне право України. Частини перша: навч. посіб. ( у співавт. 2020)», «Цивільне право України. Частини друга: навч. посіб. / у співавт. 2020)», «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 12: «Сімейне право» (у співавт., 2021), «Правова наука України: сучасний стан, виклики та перспективи розвитку: монографія» (у співавт., 2021), «Рекодифікація цивільного законодавства України: виклики часу: монографія» (у співавт., 2022), «Єдиний медичний простір України: правовий вимір: монографія» ( у співавт., 2022), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 9: «Цивільне право» (у співавт., 2023).

Має Свідоцтво на реєстрацію авторського права на твір № 61570 База даних Навчальний електронний інформаційний комплекс «Основи римського приватного права», та на твір № 61568 База даних «Навчальний електронний інформаційний комплекс «Сімейне право» – НЕІК «Сімейне право».

Під науковим керівництвом В. І. Борисової захищено 16 кандидатських дисертацій та 1 докторська дисертація. Борисова В. І. – засновник і організатор проведення щорічних науково-практичних конференцій, присвячених пам’яті видатних вчених Харківської школи цивілістів – професорів Маслова В. П., Пушкіна О. А., Азімова Ч. Н., а також круглих столів, присвячених пам’яті професорів Краська І. Ю. та Жилінкової І. В.

Голова Харківського відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація цивілістів України», член робочої групи по рекодифікації (оновленню) цивільного законодавства України, Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України.

Член наукової ради наукового юридичного журналу «Вісник Національної академії правових наук України», редакційних колегій наукових видань «Велика українська юридична енциклопедія», «Проблеми законності», «Часопис цивілістики».

Заслужений працівник освіти України (2004), лауреат Премії імені Ярослава Мудрого в номінаціях «За підготовку і видання підручників для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти» (2005 р.) та «За видатні заслуги в галузі підготовки юридичних кадрів» (2010 р.). За версією Міжнародної програми «Наукова еліта України» визнана Науковцем 2020 року.

Нагороджена Почесною грамотою виконкому Харківської міської ради «За сумлінну плідну працю, високий професіоналізм та з нагоди святкування Дня юриста» (2003), Грамотою Міністерства освіти і науки як науковий керівник переможця у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з природних технічних і гуманітарних наук (2007/2008 навч. рік), Почесною грамотою Національної юридичної академії «За тривалу сумлінну і плідну роботу в академії та з нагоди 60-річчя» (2008), Дипломом Харківської обласної державної адміністрації учасника ХІІІ обласного конкурсу «Вища школа Харківщини – кращі імена» у номінації «Завідувач кафедри» (2011), Почесною грамотою Союзу юристів України (2012), Нагрудним знаком «Відмінник освіти» (2014 р.), Почесним знаком (орденом) III ступеня НЮУ ім. Я. Мудрого (2018 р.), Грамотою Верховної Ради України (2020), Почесною грамотою НЮУ ім. Я. Мудрого «За тривалу сумлінну і плідну роботу в Національному юридичному університеті та з нагоди 75-річчя» (2023).