Барабаш Юрій Григорович
Академік-секретар відділення державно-правових наук і міжнародного права, член-кореспондент НАПрН України, член президії НАПрН України
Відділення державно-правових наук і міжнародного права
Народився 28 червня 1980 р. в м. Конотоп Сумської області. У 2002 р. після закінчення Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого) за спеціальністю «правознавство» вступив до аспірантури. З 2004 р. працює асистентом кафедри конституційного права України, з вересня 2005 р. – доцентом, з вересня 2006 р. по лютий 2007 р. – заступником декана факультету підготовки кадрів для Міністерства юстиції України, з червня 2007 р. по липень 2015 р. – завідувач кафедри конституційного права України, а з липня 2015 р. – професор цієї ж кафедри. З вересня 2010 р. по теперішній час – проректор з навчальної роботи, проректор з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку.
У 2004 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Парламентський контроль в Україні: проблеми теорії та практики» (спеціальність 12.00.02), у 2007 р. присвоєно вчене звання доцента. У 2009 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Державно-правові конфлікти на сучасному етапі державотворення: конституційно-правовий аспект» (спеціальність 12.00.02). Обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України у 2012 р. З червня 2023 р. – академік-секретар державно-правових наук і міжнародного права НАПрН України.
Основні напрями наукової діяльності – виборче право та референдумний процес, державно-правова конфліктологія, принцип соціальної держави, конституційна скарга, доктрина «войовничої демократії» та її застосування в сучасних умовах, шляхи реформування юридичної освіти тощо. Опублікував понад 200 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Парламентський контроль в Україні: конституційно-правовий аспект» (2004), «Державно-правові конфлікти в теорії та практиці конституційного права» (2008), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 2: Конституційні засади правової системи України і проблеми її вдосконалення» (у співавт., 2008), «Конституція України: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2011), «Конституційна юрисдикція» (у співавт., 2011), «Конституційне право України: посібник для підготовки до іспиту» (2012), «Правова доктрина України: у 5 т. Т.2: Публічно-правова доктрина України» (у співавт., 2013), «Constitutional and Legal Instruments of Democratization and Farewell to the Soviet past (Ukrainian Case) (2017), «The EU in the 21st Century: Challenges and Opportunities for the European Integration Process» (у співавт., 2020), «Засіб захисту прав vs. юридична визначеність» як дилема вітчизняної офіційної конституційної доктрини в контексті функціонування інституту індивідуальної скарги. Український часопис конституційного права» (2020), «Правова наука України: сучасний стан, виклики та перспективи розвитку: монографія» (у співавт., 2021), «Конституційне право: підручник» (у співавт., 2021), «Правнича наука та законодавство України: європейський вектор розвитку в умовах воєнного стану: монографія» (у співавт., 2023).
Член Виконавчого комітету Міжнародної асоціації конституційного права (IACL-AIDC), голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, заступник голови робочої групи з питань підготовки пропозицій щодо внесення змін до Конституції України Комісії з питань правової реформи, член колегії Державної інспекції навчальних закладів України, юридичної освіти. Голова спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого.
Член редакційної ради журналу «Право України», наукової ради наукового юридичного журналу «Вісник Національної академії правових наук України», редакційних колегій видань «Велика українська юридична енциклопедія», «Вісник Конституційного Суду України», «Український часопис конституційного права» та «Проблеми законності».
Заслужений діяч науки і техніки України (2021), Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2019), Лауреат Премії імені Ярослава Мудрого (2008, 2012), Відмінник освіти (2014). Відзначений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2013) та Почесною відзнакою Конституційного Суду України (2014).