Балюк Галина Іванівна

Член-кореспондент НАПрН України

Відділення екологічного, господарського та аграрного права

Народилася 15 вересня 1951 р. у селищі Веселе Балаклійського р-ну Харківської обл. У 1975 р. закінчила з відзнакою Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка) за спеціальністю «правознавство». Протягом 1975–1980 рр. працювала завідувачем загального відділу, секретарем Подільської районної ради м. Києва. З 1985 р. по 1987 р. – викладач, старший викладач кафедри радянського права Інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів комунального господарства (м. Київ). З 1987 р. до 2020 р. працювала на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка спочатку доцентом, потім професором кафедри екологічного права. З 2020 року і до сьогодні працює професором кафедри екологічного права Навчально-наукового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 1987 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Взаимосвязь правовой культуры и социалистической демократии» (спеціальність 12.00.01), у 1991 р. присвоєно вчене звання доцента. У 2000 р. захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Проблеми формування та становлення ядерного права України» (спеціальності 12.00.01 та 12.00.06). Вчене звання професора присвоєно у 2002 р. Обрана членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України) у 2009 р.

Основні напрями наукової діяльності – теорія держави і права, екологічне, ядерне, цивільне та господарське право, міжнародне публічне і приватне право, арбітраж, міжнародний комерційний арбітраж. Опублікувала понад 450 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Ядерне право України: стан та перспективи розвитку. Правові аспекти радіоекології: монографія» (1996), «Правові аспекти забезпечення ядерної та радіаційної безпеки в Україні: монографія» (1997), «Екологічне право. Повний академічний курс. Особлива частина: підручник» (у співавт., 2001), «Екологічне право України. Академічний курс: підручник» (у співавт., 2005), «Екологічне право України: загальна та особлива частини: курс лекцій в схемах: навчальний посібник» (2006), «Екологічне право України. Академічний курс: підручник» (у співавт., 2008), «Земельне право України: підручник» (у співавт., 2008), «Органи державного управління у галузі екології» збірник нормативно-правових актів України (у співавт., 2012), «Правова доктрина України: у 5 т. Т.4: Доктринальні проблеми екологічного, аграрного та господарського права» (у співавт., 2013 (укр.), 2017 (англ.); «Правове регулювання забезпечення екологічної безпеки в діяльності Збройних Сил України» навчальний посібник (2015), «Правові проблеми забезпечення екологічної безпеки, захисту населення і територій за надзвичайних екологічних ситуацій техногенного та природного характеру» навчальний посібник (у співавт., 2016), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 14: «Екологічне право» (у співавт., 2019); Т. 16: «Земельне та аграрне право» (у співавт., 2019), «Актуальні проблеми екологічного права: монографія» (2019), «Правове регулювання ядерного страхування в системі фінансового забезпечення відшкодування ядерної шкоди: навчальний посібник» (у співавт., 2020), «Екологічне право України: конспект лекцій у схемах: (Загальна і Особлива частини): навчальний посібник» (2020), «Соціально-екологічні ризики в Україні: правовий аспект» (у співавт., 2021).

Як науковий консультант Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки брала участь у розробці ряду нормативно-правових актів: Положення про паспортизацію та обстеження хвостосховищ (1996), проекту Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про порядок проведення і склад експертизи матеріалів щодо зміни меж радіаційно забруднених земель» (2002), проектів законів України: «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» (1995), «Про поводження з радіоактивними відходами» (1995), «Про видобування та переробку уранових руд» (1997), «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» (1999), «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» (1999), «Про фізичний захист ядерних установок, об’єктів, інших джерел іонізуючого випромінювання» (2000), «Про екологічну (природно-технічну) безпеку» (2001), «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення» (2001), «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки» (2004), «Про газ (метан) вугільних родовищ» (2009) та ряд інших.

Член Національної комісії з радіаційного захисту населення України (2009-2021 рр.), науковий консультант Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу ядерної політики та ядерної безпеки, член Наукової громадської ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка, арбітр Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, арбітр Вільнюського Міжнародного комерційного арбітражу (Республіка Литва), член Української асоціації міжнародного права.

Заслужений юрист України (2011). Нагороджена медаллю «За трудову доблесть», медаллю «В пам’ять 1500-річчя м. Києва», Знаком «Свята Анна» IV ступеня, медаллю «30 років катастрофи на Чорнобильській АС» (2016), медаллю «Золота Фортуна» (2018).

Відзначена Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України (2017), пам’ятною відзнакою МВС України «20 років Чорнобильської катастрофи» (2006), відзнакою Верховної Ради України «20 років НКРЗУ» (2011), ювілейною відзнакою «20 років внутрішньої безпеки МВС України» (2012), Почесною грамотою Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2016), Дипломом «Народна Шана українським науковцям 2018-2019 р.» (2018), Подякою Київського університету права Національної академії наук України (2021), пам’ятною відзнакою «30 років Незалежності України» (2021), Почесною Грамотою Національної академії наук України (2021), Грамотою Президії ТПП України з нагоди 30-річчя Міжнародного арбітражного суду при ТПП України (2022), Грамотою митрополита Київського і всієї України Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнійшого Володимира, Грамотою Священного синоду Української Православної Церкви «В пам’ять святкування 1020-річчя хрещення Русі».

Лауреат щорічного конкурсу Святого Володимира на краще науково-практичне видання в Україні у номінації земельне право, екологічне право, природо ресурсне право, право екологічної безпеки (2016). Відмінник освіти України (2003).

Поділитися: