Бакумов Олександр Сергійович

Член-кореспондент НАПрН України

Відділення теорії та історії держави і права

Народився 25 квітня 1989 року в м. Харкові. У 2010 році закінчив з відзнакою Інститут підготовки кадрів для органів прокуратури України Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, магістр за спеціальністю «Правознавство». У 2017 році закінчив з відзнакою Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, магістр за спеціальністю «Історія».

З 2012 року працював асистентом кафедри Конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. У 2015 році призваний на військову службу за мобілізацією на особливий період до лав Державної прикордонної служби України, брав участь в АТО, учасник бойових дій (резервіст, військове звання підполковник). З 2016 року працював доцентом, проректором Харківського національного університету внутрішніх справ. Займався адвокатською практикою. У 2019 році обраний народним депутатом України ІХ скликання. Голова підкомітету з питань кримінального законодавства та протидії злочинності Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

У 2012 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Конституційне право громадян України на участь у виборах і референдумах та проблеми його реалізації» (спеціальність 12.00.02 – конституційне право, муніципальне право). Вчене звання доцента присвоєно у 2018 року. У 2021 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Інституціоналізація відповідальності держави: теоретичні та конституційно-правові аспекти» (спеціальності: 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень; 12.00.02 – конституційне право; муніципальне право). Вчене звання професора присвоєно у 2023 році. Членом-кореспондентом Національної академії правових наук України обраний у 2025 р.

Основні напрями наукових досліджень – теорія юридичної відповідальності, юридичний позитивізм як напрям теорії права, теоретичні засади та конституційні механізми захисту прав людини, конституційно-правові засади реалізації прямої демократії, питання конвергенції правової системи України та права ЄС. Опублікував понад 120 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Принципи участі громадян України у виборах та референдумах» (2012), «Проблеми зловживання правами громадян в процесі реалізації форм безпосередньої демократії» (2012), «Конституційне право громадян України на участь у виборах і референдумах та проблеми його реалізації» (2015), «Правові позиції Європейського суду з прав людини щодо права на вільні вибори: спірні питання практики» (2016), «Юридична відповідальність держави в позитивістській теорії права: науково-методологічні засади» (2017), «Конституційне право» (у співавт., 2017), «До питання про погляди І. Бентама на проблему юридичної відповідальності держави» (2018), «До питання про концептуальні засади юридичної відповідальності держави» (2018), «Intellectual capital development within the conditions of the information society» (2018), «Юридична відповідальність як елемент правового статусу держави: теоретико-правові аспекти» (2019), «До питання про якість законів у контексті відповідальності парламенту» (2019), «Президент України як суб’єкт інституційного гарантування юридичної відповідальності держави» (2019), «До питання про класифікаційну характеристику юридичної відповідальності держави» (2019), «Юридична відповідальність держави як конституційно-правовий концепт» (2020), «Соціальна відповідальність української держави» (2021), «Права людини у міжнародному прав (у співавт., 2021), «Кабінет Міністрів України в системі юридичної відповідальності держави» (2022), «The role of international organizations in the protection of human rights in Ukraine» (у співавт., 2022), «Конституційно-правові аспекти механізму юридичної відповідальності Української держави за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод» (2023), «Constitutional Law» Study book (у співавт., 2023), «The concept of ‘militant democracy’ in the context of russia’s armed aggression against Ukraine» (у співавт., 2023), «Велика українська юридична енциклопедія. У двадцяти томах. Том 4 Конституційне право» (у співавт., 2024), «Науково-практичний коментар Закону України «Про правотворчу діяльність» (у співавт., 2024).

Став співавтором понад 500 проектів законів України та проектів Постанов Верховної Ради України. Член Комісії з питань правової реформи при Президентові України (з 2019). Голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України (2023). Голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань використання коштів державного бюджету України, спрямованих на облаштування фортифікаційних споруд та інженерних загороджень на лінії зіткнення, а також на виготовлення та закупівлю безпілотних літальних апаратів та засобів радіоелектронної боротьби для військових частин і підрозділів Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань (2024). Голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства України при здійсненні заходів з оборони держави (2025).

Член спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого та спеціалізованої вченої ради Д 26.007.04 в Національній академії внутрішніх справ.

Відзначений Орденом «За заслуги» III ступеня (2018), Відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (2016), Відзнакою Начальника Генерального Штабу Збройних Сил України нагрудний знак «Учасник АТО», Благословенна грамота Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія «За заслуги перед Помісною Українською Православною Церквою та побожним народом» (2021), Подякою Харківського міського голови.

Поділитися: