Шакун Василь Іванович

Дійсний член (академік) НАПрН України

Відділення кримінально-правових наук

Народився 1 грудня 1947 р. у с. Опришки Глобинського р-ну Полтавської обл. З 1972 р. по 1975 р. навчався на юридичному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (нині — Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У 1976 р. закінчив Київську вищу школу МВС СРСР. З 1971 р. по 1976 р. працював інспектором, старшим інспектором Штабу Південно-Західного управління транспортної міліції (м. Київ). З 1976 р. — на партійній роботі. З 1984 р. працював у Київській вищій школі МВС СРСР (нині — Національна академія внутрішніх справ України) на посадах: помічник начальника ВШ, заступник начальника ВШ, заступник начальника Української академії внутрішніх справ, перший проректор Української академії внутрішніх справ. Від 1997 р. і до грудня 2012 р. (з перервами) — перший проректор Національної академії внутрішніх справ України, а з грудня 2012 р. – професор кафедри кримінального права цієї академії. З січня 2021 р. (за сумісництвом) – головний науковий співробітник Київського регіонального центру НАПрН України (нині – Науково-дослідний інститут правотворчості та науково-правових експертиз НАПрН України).

У 1990 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Профілактика злочинності в адміністративному районі великого міста» (спеціальність 12.00.08), у 1996 р. — дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Урбанізація і злочинність в Україні» (спеціальність 12.00.08). Вчене звання професора присвоєно у 1997 р. Обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині — Національна академія правових наук України) у 2004 р., дійсним членом (академіком) НАПрН України — у 2017 р. Голова Координаційного бюро з проблем кримінології відділення кримінально-правових наук НАПрН України.

Напрями наукової діяльності — дослідження проблем кримінального права та кримінології, виявлення причин та умов, які створюють економічну основу поширення злочинності, визначення меж впливу кримінально-правової системи на злочинність, проблеми злочинності у великих містах. Опубліковано понад 110 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Урбанізація і злочинність» (1996), «Влада і злочинність» (1997), «Суспільство і злочинність» (2003), «Кримінальне право: Підручник: Частина особлива» (1998), «Уголовный кодекс Украины: Науково-практичний коментар» (відп. ред., 1998), «Виправно-трудовий кодекс України: Науково-практичний коментар» (за ред., 2000), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 5: Кримінально-правові науки. Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю в Україні» (у співавт., 2008 (укр.), 2011 (рос.), 2013 (англ.), «Гуманітарні та ресурсні проблеми національної безпеки України: монографія» (2011), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 5: Кримінально-правові науки в Україні: стан, проблеми та шляхи розвитку» (у співавт., 2013 (укр.), 2018 (англ.), «Сучасна кримінально-правова система в Україні: реалії та перспективи» (2015), «Соціальна роль кримінального права» (2017), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 17: Кримінальне право (у співавт., 2017); Т. 18: Кримінологія. Кримінально-виконавче право» (у співавт., 2019), «Правова наука України: сучасний стан, виклики та перспективи розвитку» (у співавт., 2021); «Теоретичні основи кримінології» (у співавт., 2021); «Громадянське суспільство України у кримінологічному вимірі» (2021) «Кримінально-правова охорона національного багатства України: постановка проблеми» (2022).

Брав участь у розробці ряду законопроектів та нормативних актів, зокрема: у складі робочої групи МОН України готував проект закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту», а також пропозиції до проектів законів України «Про антикорупційне бюро України», «Про Національне бюро розслідувань» та ін. Один з авторів «Концепції реформи органів кримінальної юстиції».

Член Науково-консультативних рад при Голові Верховної Ради України, Конституційного Суду України та Верховного Суду.

Член редакційних колегій наукових видань «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ», «Підприємництво, господарство, право», «Internal Security: Publishers of the Police Academy in Szczytno».

Член спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 у Національній академії внутрішніх справ. Академік Академії наук вищої освіти України, Віце-президент вказаної академії. Академічний радник Національної академії медичних наук України.

Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2021), медалями «Ветеран праці» (1987), «70 років Збройних Сил СРСР» (1990), «За бездоганну службу» ІІІ ступеня (1987). Відзначений Почесною грамотою Верховної Ради України (2020). Лауреат Премії імені Ярослава Мудрого (2008). Генерал – майор міліції (1997).

Поділитися: