Дійсні члени (академіки)

Народився 12 липня 1960 року в Житомирській області. У 1981 р. закінчив (з золотою медаллю) Харківське гвардійське вище танкове командне училище імені Верховної Ради УРСР, де одержав вищу військово-спеціальну освіту, у 1992 р. отримав (заочно) вищу спеціальну освіту у Вищій школі Міністерства безпеки, у 1996 р. пройшов підготовку в галузі економіки в Міжнародному інституті управління, бізнесу і права, у 2000 р. закінчив (заочно) аспірантуру Національної академії Служби безпеки України. У 2001 р. отримав освітньо-науковий рівень вищої освіти в галузі права. У 1977 – 2004 рр. проходив військову службу в Збройних силах та органах безпеки. З 2004 р. був радником Голови СБ України, керівником Наукового координаційного центру «Інститут оперативної діяльності та державної безпеки», директором Інституту дослідження проблем державної безпеки, заступником голови Міжвідомчої науково-координаційної ради СБ України і НАН України. З 2010 р. по березень 2021 р. – директор Науково-дослідного інституту інформатики і права НАПрН України. З липня 2021 р. – директор Державної наукової установи «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України.

Вчений в галузі права, історії та філософії, експерт з питань національної та міжнародної безпеки. У 2007 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему «Теоретичні та організаційно-правові основи становлення і розвитку СНБ – СБ України». Вчене звання професора присвоєно у 2009 р. Обраний членом-кореспондентом НАПрН України у 2009 р., дійсним членом (академіком) Національної академії правових наук України у 2020 р.

Напрями наукової діяльності – теорія та історія держави і права, філософія права, інформаційне право, право національної безпеки, військове право, історія спецслужб і правоохоронних органів, демократичний контроль над сектором безпеки і оборони. Фундатор наукових шкіл «Інформаційна безпека», «Право національної безпеки; військове право», забезпечував становлення і розвиток наукових шкіл «Інформаційне право», «Правова інформатика та соціально-правове моделювання». Опублікував понад 200 наукових праць, серед яких: «Інформаційне суспільство: філософсько-правовий вимір» (у співавт.), «Інформаційне насилля та безпека: світоглядно-правові аспекти» (у співавт.), «Захист прав, приватності та безпеки людини в інформаційну епоху» (у співавт.),   «Становлення і розвиток правових основ та системи захисту персональних даних в Україні» (у співавт.), «Розвиток правової науки в інформаційній сфері : системні проблеми та пріоритети», Право національної безпеки та військове право: теоретичні та прикладні засади становлення і розвитку в Україні (у співавт.), «Система і компетенція державних органів зі спеціальним статусом у сфері національної безпеки України» (у співавт.), «Становлення і розвиток системи стратегічних комунікацій сектору безпеки і оборони України» (у співавт.), «Проблеми систематизації та комплексного розвитку антитерористичного законодавства України» (у співавт.),  «Пріоритети розвитку правової науки в галузі національної безпеки», «Проблема та періодизація досліджень новітньої історії держави і права України», «Сектор безпеки в контексті створення й захисту суверенної Української держави : історичні та політико – правові аспекти», «Формування теоретико-правових основ забезпечення державної безпеки України (кінець XX – початок XXI століття)», «Державно-правові засади створення Служби безпеки України (1990 – 1992 рр.)», «Становлення і розвиток СНБ – СБ України: теоретичні та організаційно-правові основи (1991 – 2004)», «Реформування і розвиток Служби безпеки в контексті євроінтеграції України» (у співавт.), «Система організації управління і правового забезпечення діяльності спецслужб (досвід країн Європейського Союзу та Північної Америки)», «Проблеми правового регулювання штучного інтелекту в контексті розвитку законодавства Європейського Союзу» (у співавт.), «Безпека персональних даних: правові стандарти Європейського Союзу та сучасні прикладні проблеми», «Міжнародні організації та союзи (організаційні форми, принципи, функції)» (у співавт.).

Брав участь у розробці чи опрацюванні низки проектів законів та інших нормативно-правових актів, зокрема, законів України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про вищу освіту», «Про основи національної безпеки України», «Про Службу безпеки України», «Про контррозвідувальну діяльність», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про боротьбу з тероризмом», «Про засади інформаційної безпеки України», «Стратегії національної безпеки України», «Концепції реформування Служби безпеки України», «Концепції кодифікації інформаційного законодавства» тощо.

Керівник Секції права національної безпеки та військового права НАПрН України, голова Координаційного бюро з інформаційного права та інформаційної безпеки НАПрН України, позаштатний консультант Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України. Був позаштатним консультантом Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, заступником голови Експертної ради в галузі національної безпеки ВАК України, експертом Експертної ради в галузі юридичних наук МОН України, членом науково-методичної ради при Генеральній прокуратурі України.

Голова наукової ради наукового журналу «Інформація і право», член наукової ради наукового журналу «Вісник Національної академії правових наук України» та інших українських та іноземних видань. Був головним редактором наукових журналів «Державна безпека України» та «Правова інформатика».

Заслужений діяч науки і техніки України (2007). Лауреат премії імені Ярослава Мудрого за видатні досягнення в науково-дослідницькій діяльності з правознавства (2013). Відзначений Почесною грамотою Верховної Ради України (2018), Подякою Служби безпеки України із врученням нагрудного знаку (2018), нагороджений 18 відзнаками і медалями Збройних Сил та правоохоронних органів, 6 відзнаками вищих навчальних закладів України, відзнакою президії НАН України «За професійні здобутки».