Дійсні члени (академіки)

Народився 14 січня 1948 р. у с. Заріччя Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл. У 1971 р. закінчив юридичний факультет Львівського державного університету ім. І. Я. Франка (нині – Львівський національний університет імені Івана Франка), а в 1982 р. – психологічне відділення факультету підвищення кваліфікації Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова. З 1973 р. по 1994 р. працював на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри кримінального права і процесу, професором кафедри історії і теорії держави і права, завідувачем кафедри психології філософського факультету, деканом юридичного факультету. З 1995 р. по 1997 р. – проректор з наукової роботи Української академії внутрішніх справ України (нині – Національна академія внутрішніх справ). З 1994 р. по 1996 р. – народний депутат України ІІ скликання, член Конституційної комісії. З 1996 р. по 2005 р. – суддя Конституційного Суду України. З 2005 р. – професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ. З 2023 р. – головний науковий співробітник Науково-дослідного інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАПрН України (нині – Інститут правотворчості та науково-правових експертиз НАН України) за сумісництвом.

У 1978 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Інформаційне забезпечення профілактики злочинів» (спеціальність 12.00.08), у 1990 р. – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Використання психологічних знань у кримінальному процесі» (спеціальність 12.00.09). Науковий ступінь доктора юридичних наук присуджено у 1990 р. Вчене звання професора присвоєно у 1994 р. У 1992 р. обраний членом-кореспондентом та членом президії Академії педагогічних наук України (нині – Національна академія педагогічних наук України). Академік-засновник Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України), обраний дійсним членом (академіком) у 1993 р.

Основні напрями наукової діяльності – філософія права, юридична психологія. В останні роки плідно займається також розробками проблем конституційного права. Опублікував понад 300 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Судебно-психологическая экспертиза» (1987), «Введение в юридическую психологию: методологические и теоретические проблемы» (1990), «Використання спеціальних психологічних знань в кримінальному процесі» (1990), «Екологічна етика і психологія людини» (1992), «Основи держави і права» (у співавт., 1992, 1993), «Політологія» (у співавт., 1993, 1994), «Правознавство» (у співавт., 1994), «Історія політико-правових вчень» (1995), «Воєнно-юридична психологія» (у співавт., 1999, 2000), «Юридична психологія» (у співавт., 1999, 2007) , «Філософія права» (2000), «Релігієзнавство» (2008), «Філософські та психологічні проблеми юриспруденції» (2009), «Психологія судового розгляду кримінальних справ» (2010), «Судово-психологічна експертиза в адміністративному процесі» (2011), «Судова психологія» (2011), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 2: «Філософія права» (у співавт., 2017), «Філософсько-правове дослідження впливу християнських засад суспільства на правову систему України» (2017), «Правнича наука та законодавство України: європейський вектор розвитку в умовах воєнного стану: монографія» (у співавт., 2023).

Голова редакційної колегії наукового видання «Філософські та методологічні проблеми права», член редакційних колегій видань «Проблеми філософії права», «Філософія права і загальна теорія права», «Юридична психологія», «Вісник Конституційного Суду України», «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ», «Науковий вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дидоренка».

Член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, Наукової ради Міністерства внутрішніх справ України. Як народний депутат ІІ скликання брав участь у підписанні Конституційного договору і прийняття Конституції України 28 червня 1996 року. Віце-президент Всеукраїнської асоціації філософії права та соціальної філософії (з 2005), перший віце-президент Асоціації психологів України (у 1989-2005), член першого незалежного клубу адвокатів України.

Заслужений юрист України (1996). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2002, 2008, 2018). Нагороджений орденом короля Данила Галицького (2001), медаллю Краківської педагогічної академії (Польща, 2006), медаллю Ушинського Академії педагогічних наук України (2008), Золотою медаллю Національної академії правових наук України імені Василя Яковича Тація (2023). Відзначений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2007), Почесною відзнакою Конституційного Суду України (2008), має відомчі відзнаки і медалі МВС України, внутрішніх військ, Державної служби виконання покарань.