Дійсні члени (академіки)

Народився 20 червня 1956 р. у с. Заріччя Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл. У 1978 р. закінчив юридичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка (нині – Львівський національний університет ім. Івана Франка). У 1980–1984 рр. навчався в аспірантурі Інституту держави і права АН СРСР у Москві. У 1990 р. закінчив інженерно-економічний факультет Львівського лісотехнічного інституту. З 1978 р. по 1987 р. працював у Львівському облвиконкомі: інструктором організаційно-інструкторського відділу, помічником заступника голови облвиконкому. Протягом 1987–1991 рр. – на викладацькій роботі у Львівському лісотехнічному інституті. У 1991–1993 рр. – заступник Міністра охорони навколишнього природного середовища України та старший експерт від України з питань екології та водних ресурсів у Європейській економічній комісії. З 1993 р. по 1994 р. – завідувач кафедри теорії та історії держави і права Прикарпатського державного університету ім. Василя Стефаника. У 1996–2002 рр. – член Парламентської Асамблеї Ради Європи, віце-президент групи Європейської народної партії та Християнської демократії ПАРЄ. З 1999 р. по 2002 р. – директор Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва АПрН України (нині – Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України). У 2002–2006 рр. – керівник Інституту законодавчих передбачень і правової експертизи. Народний депутат України І, II, III скликань (1993, 1994, 1998–2002). У 2002–2004 рр. – Перший заступник Голови Державної судової адміністрації України. У 2004–2005 рр. – заступник Міністра фінансів України, потім начальник Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Національного університету державної податкової служби. У 2007 – 2008 рр. – директор Інституту повітряного і космічного права Національного авіаційного університету (нині – Юридичний інститут). З 2008 по 2015 рр. – голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі. З 2015 р. по теперішній час – професор кафедри теорії права і держави Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 1986 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Проблеми вдосконалення управління охороною навколишнього середовища на рівні області» (спеціальність 12.00.06). У 2004 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Економіко-правовий механізм охорони навколишнього середовища: теорія і практика» (спеціальність 12.00.06). Вчене звання професора присвоєно у 1994 р. Дійсний член Української екологічної академії. Обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України) у 1993 р., дійсним членом (академіком) – у 2017 р.

Опублікував більше 300 наукових та навчально-методичних праць, серед яких «Ради народних депутатів і навколишнє середовище» (у співавт., 1984), «Місцеві Ради і раціональне природокористування» (1989), «Природа і закон» (у співавт., 1992), «Лісове право України: навчальний посібник» (1991), «Лісове право України» (1998), «Організаційно-правовий механізм регулювання в галузі охорони довкілля» (1997), «Екологічне законодавство України» (1998), «Право і релігія» (2000), «Релігія і церква» (2001), «Екологія перехідного періоду: право, держава, економіка (Економіко-правовий механізм охорони навколишнього середовища в Україні)» (2001), «Оподаткування: економіка, право, екологія» (2003), «Промислово-фінансові групи: вдосконалення правового регулювання» (2003), «Україна та Європейський Союз: перспективи, переваги і проблеми євроінтеграції» (у співавт., 2006), «Електронна торгівля (правовий аспект)» (у співавт., 2007), «Податкове право (податкова система України)» (у співавт., 2009), «Повітряне право України: навчальний посібник» (2011), «Правова система України: історія, стан та перспективи: У 5 т. Т.4. Методологічні засади розвитку екологічного, земельного, аграрного та господарського права» (укр. – 2008; англ. – 2012), «Екологічне право України: підручник» (2012), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 4: Доктринальні проблеми екологічного, аграрного, господарського права» (у співавт., 2013 (укр.), 2017 (англ.), «Захист прокурором прав громадян та інтересів держави у сфері використання та охорони надр: науково-практичний посібник» (у співавт., 2015), «Природоресурсне право України: навчальний посібник» (у співавт., 2016), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 14: «Екологічне право» (у співавт., 2018), «Правова наука України: сучасний стан, виклики та перспективи розвитку: монографія» (у співавт., 2021).

Брав участь у розробці проекту Конституції України. Співавтор майже 250 проектів законів України, зокрема: «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про статус гірських населених пунктів», «Про тваринний світ», «Про Конституційний Суд України», «Про судоустрій», «Про Вищу раду юстиції», «Про кваліфікаційні комісії суддів», «Про суддівське самоврядування», «Про власність», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Про основи цивільного захисту населення».

Голова Всеукраїнської громадської організації «Асоціація українських правників». Головний редактор журналів «Екологічне право України», «Малий і середній бізнес (Право, Держава, Економіка)», «Соціологія права», член редакційної колегії наукового видання «Слово Національної школи суддів України». Був членом науково-консультативних рад при Вищому господарському суді України та Вищому адміністративному суді України, громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я України, науковим консультантом громадської ради Комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки.

Заслужений юрист України (1992). Нагороджений орденами «За заслуги» III та II ступенів (1996, 2007). Відзначений Подякою Президента України (1999), Грамотами Верховної Ради України (2001, 2006), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2004), численними релігійними відзнаками та відомчими нагородами.