Дійсні члени (академіки)

Народився 1 травня 1954 р. у с. Гросулово Великомихайлівського району Одеської області. У 1980 р. закінчив Свердловський юридичний інститут і залишився працювати в цьому ж закладі до 1985 р.: спочатку аспірант, потім викладач, голова профкому. З 1985 по 1990 рр. — служба в органах внутрішніх справ. З 1990 по 1997 рр. — старший викладач, доцент, завідувач кафедри, заступник декана юридичного факультету, проректор з навчальної роботи, директор Юридичного інституту Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. У 1997–1998 рр. — ректор Одеської державної юридичної академії. 1998–2004 рр. — народний депутат України ІІІ–ІV скликань, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики. З лютого по грудень 2004 р. — Голова Центральної виборчої комісії України. З грудня 2004 р. по травень 2006 р. — ректор Одеської національної юридичної академії, завідувач кафедри адміністративного та фінансового права. З 2007 р. по 2019 р. — народний депутат України, з 2007 р. по 2014 р. – Голова Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, з 2014 р. по 2019 р. – член Комітету Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя. Одночасно з 1998 р. і по теперішній час — Президент Одеської національної юридичної академії (нині — Національний університет «Одеська юридична академія»).

У 1983 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Управління автомобільними дорогами загального користування (адміністративно-правові питання)» (спеціальність 12.00.07). У 1996 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Організаційно-правові основи митної справи в Україні» (спеціальність 12.00.07). Вчене звання професора присвоєне у 1997 р. Обраний дійсним членом (академіком) Національної академії правових наук України у 2010 р. Керівник Південного регіонального наукового центру НАПрН України, член президії НАПрН України.

Напрями наукових досліджень — проблеми концептуального забезпечення та практичного впровадження судової реформи в Україні, шляхи вдосконалення законодавства щодо функціонування системи державної служби в Україні, державна митна політика: стан, проблеми та перспективи розвитку митної справи в Україні, традиції та новації в сучасному українському державотворенні, теоретико-правове забезпечення реалізації адміністративної реформи в Україні, державна політика в галузі освіти: міжнародні стандарти та вітчизняний досвід; проблеми та перспективи розвитку юридичної освіти та формування правової культури суспільства. Автор понад 700 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Основы государства и права: учебное пособие» (у співавт., 1992), «Таможенное право: административная ответственность за нарушение таможенных правил» (1996), «Основи правознавства: підручник» (у співавт., 2002), «Адміністративне право України: підручник» (у співавт., 2003, 2008, 2009, 2011), «Введение в украинское право» (у співавт., 2005, 2009), «Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2009), «Адміністративне право України: навчально-методичний посібник» (2008), «Судоустрій України: підручник» (у співавт., 2010, 2011), «Заохочувальні адміністративні процедури» (у співавт., 2011), «Проходження служби в органах прокуратури: адміністративно-правове регулювання» (у співавт., 2011), «Адміністративне судочинство у справах, пов’язаних із виборчим процесом: монографія» (у співавт., 2011), «Адміністративне право України: навчальний посібник» (у співавт., 2011), «Державна служба в Україні: навчальний посібник» (у співавт., 2011), «Основи правознавства України: навчальний посібник» ( у співавт., 2011), «Публічна служба в Україні» (2011), «Предметна підсудність в адміністративному судочинстві: монографія» (у співавт., 2012), «Кримінальний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2012), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 2: Публічно-правова доктрина України (у співавт., 2013 (укр.), 2016 (англ.); Т. 5: Кримінально-правові науки в Україні: стан, проблеми та шляхи розвитку» (у співавт., 2013 (укр.), 2018 (англ.), «Державна служба в Україні: теоретико-правова характеристика в контексті реформування законодавства» (2013), «Дисциплінарна відповідальність державного службовця в Україні: питання теорії і правового регулювання» (2013), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 3: Загальна теорія права (у співавт., 2017); Т. 5: Адміністративне право» (у співавт., 2020), «Адміністративістика в умовах цифровізації: теорія, правове регулювання, практика» (у співавт., 2022) та ін.

З 2010 р. по 2017 р. був членом Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) і за його участю було прийнято 26 висновків, частина з яких стосувалася України. Представляв Україну в Парламентській асамблеї Ради Європи (2012-2014).

Голова Ради представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. З 1998 р. по 2004 р. — член Вищої ради юстиції України (2001–2004 рр. — голова Вищої ради юстиції). Входив до складу Координаційної ради з питань судово-правової реформи при Президентові України, Національної конституційної ради, Комісії з опрацювання законопроектів про внесення змін до Конституції України та виборчих законів, Науково-консультативних рад при Верховному Суді України та Вищому адміністративному суді України. Був членом Національного антикорупційного комітету. Дійсний член (академік) Національної академії педагогічних наук України.

Голова Вченої ради Національного університету «Одеська юридична академія». Голова редакційної ради журналу «Lex Portus» (індексація Scopus), редакційних колегій наукових видань «Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України», «Актуальні питання держави і права», «Юридичний вісник», «Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія» та ін.

Заслужений юрист України (1998). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1997, 1999, 2002). Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V, IV ступенів (2004, 2011), орденом «Святий Князь Володимир» ІV ступеня (1999). Відзначений Почесними Грамотами Кабінету Міністрів України (2004), Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (2004), Верховної Ради України (2004). Лауреат Державної премії України в галузі освіти (2012), лауреат Премії імені Ярослава Мудрого (2011), лауреат Всеукраїнського конкурсу «Юрист року» (2013). Почесний громадянин м. Одеси (2004) та Одеської області (2013), почесний працівник прокуратури України (2000), почесний професор Оксфордського академічного союзу (2016). Державний радник юстиції ІІ класу (2003). Має чисельні відомчі та церковні нагороди.