Гриняк Андрій Богданович

Академік-секретар відділення цивільно-правових наук, дійсний член (академік) НАПрН України, член президії НАПрН України

Відділення цивільно-правових наук

Народився 10 вересня 1982 р. в смт. Козова Тернопільської області. У 2004 р. закінчив Прикарпатський університет імені Василя Стефаника (нині –Карпатський національний університет імені Василя Стефаника).

Трудову діяльність розпочав з посади юрисконсульта ДП «Івано-Франківськтеплокомуненерго». З 2004 р. до 2007 р. навчався в аспірантурі Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України (нині – Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України). З 2007 р. до 2021 р. працював у цьому ж Інституті, де пройшов шлях від наукового співробітника до завідувача наукового відділу та ученого секретаря Інституту. З 2021 р. – заступник директора Київського регіонального центру Національної академії правових наук України з наукової роботи (нині – Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України).

З 2009 р. наукову діяльність поєднує з викладацькою діяльністю. Зокрема, науково-педагогічна діяльність здійснювалась за сумісництвом у Академії муніципального управління, Академії адвокатури України, Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Інституті управління і права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

У 2007 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Цивільно-правовий договір як підстава виникнення права спільної власності фізичних осіб» (спеціальність 12.00.03). Учене звання старшого наукового співробітника присвоєно у 2012 р. У 2013 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Договірні зобов’язання з виконання робіт у цивільному праві України» (спеціальність 12.00.03). Учене звання професора присвоєно у 2018 р. У 2020 р. обраний членом-кореспондентом, а у 2025 р. – дійсним членом (академіком) Національної академії правових наук України. З 2021 р. – вчений секретар відділення цивільно-правових наук – голова Координаційного бюро з проблем цивільного права Національної академії правових наук України. У 2023 р. обраний академіком-секретарем відділення цивільно-правових наук Національної академії правових наук України.

Основні напрями наукової діяльності становлять дослідження загальних проблем правотворчості, положень цивільного, сімейного права. Автор близько 200 наукових та науково-методичних праць, серед яких: «Цивільно-правовий договір як підстава виникнення права спільної власності фізичних осіб: монографія» (2008); «Розробка механізму правового регулювання договірних відносин у підприємницькій діяльності: збірник наукових праць» (у співавт., 2009); «Теоретичні та практичні аспекти розгляду судами спорів, що виникають із договорів підряду: монографія» (у співавт., 2010); «Особливості правового регулювання відносин за договорами підряду : монографія» (2011); «Теоретичні засади правового регулювання підрядних зобов’язань у цивільному праві України: монографія» (2013); «Договори з виконання робіт у цивільному праві України: проблеми теорії і практики: монографія» (у співавт., 2015); «Право власності на житло в Україні: монографія» (у співавт., 2016); «Договірне регулювання приватноправових відносин в умовах євроінтеграційних процесів в Україні : монографія» (у співавт., 2017); «Contractual regulation of the relations related to work performance: мonograph» (у співавт., 2018); «Новітні підходи до розуміння юридичних фактів у механізмі правового регулювання приватних відносин : зб. наук. праць» (у співавт., 2019), «Оновлення договірного регулювання приватноправових відносин в Україні : монографія» (у співавт., 2020); «Правова наука України: сучасний стан, виклики та перспективи розвитку: монографія» (у співавт., 2021), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 12: «Сімейне право» (у співавт., 2021), «Рекодифікація цивільного законодавства України: виклики часу»: монографія (у співавт., 2022); «Правотворчість в Україні: перспективи законодавчого врегулювання»: збірник наукових праць (у співавт., 2022); «Правова система України в умовах воєнного стану»: збірник наукових праць (у співавт., 2022); «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 9: Цивільне право» (у співавт., 2023), «Правнича наука та законодавство України: європейський вектор розвитку в умовах воєнного стану: монографія» (у співавт., 2023), «Цивільне право України: погляд у майбутнє : збірник наукових праць» (у співавт., 2024), Правове забезпечення повоєнного відродження України: монографія» (у співавт., 2025), «Недійсність правочинів: монографія» (у співавт., 2025), «Наукова концепція розвитку законодавства України: обґрунтування та прогнозування напрямів правотворчої діяльності: монографія» (у співавт., 2025).

Співавтор низки коментарів до Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про правотворчу діяльність».

Член Робочої групи Верховної Ради України з підготовки законопроєкту з рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України. Член Науково-консультативних рад при Голові Верховної Ради України та при Верховному Суді.

Заступник головного редактора наукового журналу «Нове українське право», член редакційної колегії наукового юридичного журналу «Вісник Національної академії правових наук України».

Лауреат Премії Президента України для молодих учених (2017), Премії Національної академії наук України для молодих учених (2010), конкурсу наукових робіт молодих учених із тематики прав людини НАН України (2011), стипендіат Кабінету Міністрів України у 2009-2011 рр.

Заслужений юрист України (2023). Відзначений Почесною грамотою Верховної Ради України (2025), Почесною грамотою Верховного Суду (2023), Почесною грамотою Національної академії правових наук України (2018), Грамотою Голови Конституційного Суду України (2016), Почесною грамотою президії Національної академії правових наук України (2011).

Поділитися: