Дійсні члени (академіки)

Народився 7 липня 1957 р. у с. Довгалівка Балаклійського р-ну Харківської обл. У 1983 р. закінчив Харківський юридичний інститут (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), де залишився працювати і пройшов шлях від стажиста-дослідника до професора кафедри історії держави і права України та зарубіжних країн. У 1989-1993 рр. – заступник декана слідчо-криміналістичного факультету МВС України. У 1993–2004 рр. – декан факультету підготовки кадрів для Міністерства юстиції України. З 2006 р. по 2022 р. – директор Інституту післядипломної освіти Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. З травня 2023 р. по теперішній час – директор Центру історико-правових досліджень Харківської правничої школи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Одночасно – професор кафедра історії держави і права України і зарубіжних країн університету.

У 1998 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Державна діяльність Ф.Е. Дзержинського на Україні» (спеціальність 12.00.01). У 2006 р. – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Вищі представницькі органи влади в Україні» (спеціальність 12.00.01). Вчене звання професора присвоєне у 2007 р. У 2010 р. обраний членом-кореспондентом, а у 2017 р. – дійсним членом (академіком) Національної академії правових наук України.

Основні напрями наукових досліджень – проблеми витоків народовладдя і представницької влади на Русі, сеймовий досвід українців у вищих представницьких установах Литви та Польщі, Австрії та Австро-Угорщини, історія вищих представницьких органів доби національно-визвольних змагань 1917–1921 рр., загальні питання історії держави і права України. Опублікував понад 140 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Українські політичні партії. ХІХ – перша половина ХХ століття» (у співавт., 1994), «Місцеве самоврядування в Україні» (у співавт., 1998), «Органи влади і управління Української держави (друга половина ХVІІ – ХVІІІ ст.)» (2002), «Історія держави і права України: підручник» (у співавт., 2003, 2013), «Українська Центральна Рада — перший український парламент» (2004), «Вищі представницькі органи влади в Україні (історико-правове дослідження)» (2005), «Конституційно-правове регулювання та стан виборів в Україні» (2005), «Історія вищих представницьких органів влади в Україні: навчальний посібник» (2007), «Деякі проблеми злочину та покарання в Київській Русі» (2007), «Становлення та розвиток вищих представницьких органів влади України» (2008), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 1: Методологічні та історико-теоретичні проблеми формування і розвитку правової системи України» (у спвіавт., 2008 (укр.), 2011 (рос.), 2013 (англ.), «Про двопалатний парламент: з історії парламентаризму в Україні» (у співавт., 2010), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 1: Загальнотеоретична та історична юриспруденція» (у співавт., 2013 (укр.), 2015 (англ.), «Правда Руська Ярослава Мудрого: початок законодавства Київської Русі» (2014), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 1: «Історія держави і права України» (у співавт., 2016), «Вищі представницькі органи влади в Україні: історія, теорія та практика» (2017).

Член редакційної ради журналу «Право України». Член спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Обирався депутатом Харківської обласної ради (1998-2002 рр., 2002-2006 рр., 2010-2014 рр.), був членом Президії Харківської обласної ради. З 2004 по 2012 р. – член експертної ради з права Державної акредитаційної комісії МОН України.

Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Відзначений Почесною грамотою Верховної Ради України (2004), Подякою Кабінету Міністрів України (2007), почесними знаками МОН України «Відмінник освіти України» (2003, 2004).