Дійсні члени (академіки)

Народився 7 лютого 1943 р. у м. Волжську Марійської АРСР (Російська Федерація). У 1970 р. закінчив Харківський юридичний інститут (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). У 1970–1973 рр. навчався в аспірантурі цього ж інституту. З 1973 р. до 1995 р. працював у зазначеному закладі, де пройшов шлях від асистента до професора кафедри кримінального права. У 1983–1985 рр. працював викладачем кримінального права та кримінології Аденського університету (Ємен). З 1995 р. працював в Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України): спочатку обіймав посаду начальника Управління планування і координації правових досліджень, а з вересня 1995 р. по травень 2005 р. – директор Інституту вивчення проблем злочинності Академії правових наук України. З травня 2005 р. по червень 2008 р. – професор кафедри кримінального права № 1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. З червня 2008 р. по січень 2019 р. – директор Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України), з лютого 2019 р. – радник при дирекції цього інституту. Одночасно – професор кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

У 1974 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Кримінальна відповідальність за порушення правил при проведенні будівельних робіт» (спеціальність 12.00.08), у 1993 р. – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Основні проблеми охорони безпеки виробництва в кримінальному законодавстві України» (спеціальність 12.00.08). Вчене звання професора присвоєно в 1995 р. У 1996 р. обраний членом-кореспондентом, а у 2004 р. – дійсним членом (академіком) Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України).

Основні напрями наукової діяльності – теорія кримінального закону, потерпілий від злочину, необережна форма вини, кримінальний проступок, кримінальна відповідальність за злочини проти особи, безпеки виробництва, правосуддя. Опублікував понад 550 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Уголовная ответственность за нарушение правил при производстве строительных работ» (1977), «Ответственность за нарушение правил техники безопасности на производстве» (1984), «Уголовное право НДРЙ» (у співавт., 1984), «Преступления против жизни и здоровья: вопросы квалификации» (у співавт., 1995), «Боротьба зі злочинністю у сфері підприємницької діяльності (кримінально-правові, кримінологічні, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми)» (у співавт., 2001), «Уголовная ответственность за нарушение правил, норм и стандартов, обеспечивающих безопасность дорожного движения» (у співавт., 2001), «Кримінальне право України: Загальна частина: підручник» (у співавт., 1997, 1998, 2001, 2003, 2004, 2007, 2010, 2015, 2020), «Кримінальне право України: Особлива частина: підручник» (у співавт., 2001, 2003, 2004, 2007, 2010, 2015, 2020), «Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2003, 2004, 2006, 2008, 2013), «Затримання та взяття під варту в процесі дізнання та досудового слідства в Україні» (у співавт., 2004), «Організований наркобізнес (поняття, форми, підстави кримінальної відповідальності)» (у співавт., 2005), «Протидія організованій злочинності у сфері торгівлі людьми» (у співавт., 2005), «Злочини проти безпеки виробництва: поняття та види. Кримінальна відповідальність за порушення правил ядерної або радіаційної безпеки» (у співавт., 2006), «Потерпілий від злочину (міждисциплінарне правове дослідження)» (у співавт., 2008), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 5: Кримінально – правові науки. Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю в Україні» (у співавт.,2008 (укр.), 2013 (англ.), «Злочини проти правосуддя: навчальний посібник» (у співавт., 2011), «Визначення корупційних ризиків та запобігання їм у діяльності органів ДПС України: проблеми теорії та практики: монографія» (у співавт., 2010), «Кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою: монографія» (у співавт., 2012), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 5: Кримінально-правові науки в Україні: стан, проблеми та шляхи розвитку» (у співавт., 2013 (укр.), 2018 (англ.), «Політика у сфері боротьби зі злочинністю в Україні: теоретичні та прикладні проблеми» (у співавт., 2016), «Актуальні питання кримінального законодавства України та практики його застосування» (у співавт., 2017), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 17: «Кримінальне право» (у співавт., 2017), «Вибрані твори» (2018), «Актуальні проблеми формування сучасної доктрини кримінального права України» (у співавт., 2021), «Єдиний медичний простір України: правовий вимір» (у співавт., 2022) «Вибрані твори. Книга 2» (2023), «Правнича наука та законодавство України: європейський вектор розвитку в умовах воєнного стану: монографія» (у співавт., 2023).

Голова наукової ради наукового юридичного журналу «Вісник Національної академії правових наук України», член редакційної ради журналу «Право України», редакційних колегій наукових видань «Велика українська юридична енциклопедія», «Питання боротьби зі злочинністю», «Вісник Асоціації кримінального права». Член спеціалізованої вченої ради Д 64.086.04 у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого.

Дійсний член Академії інженерних наук України (1993), член Європейського об’єднання кримінологів (2001), президії та заступник голови громадської організації «Всеукраїнська асоціація кримінального права» (з жовтня 2011 по листопад 2021 рр.), Національної групи від України Міжнародної асоціації кримінального права (2014), Почесний директор Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України (2019), Почесний доктор Державної наукової установи «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України» (2023). Член Науково-консультативної ради при Верховному Суді.

Заслужений юрист України (1998). Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ, ІІ ступенів (2003, 2013), Золотою медаллю Національної академії правових наук України імені Василя Яковича Тація (2023), медаллю «Ветеран праці» (1992), медаллю «20 років незалежності України» (2012), медаллю «Народна шана українським науковцям 1918-2018» (2019), медаллю «Верховний Суд України – 90 років» (2013), Почесним знаком (орден) ІІІ ступеня (2018) та ІІ ступеня (2023) Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Відзначений Подякою Генерального прокурора України за вагомий внесок у зміцнення правових основ законності та правопорядку (2012), Подякою Голови Конституційної Асамблеї за вагомий внесок у розвиток українського конституціоналізму (2014), Почесною грамотою Верховного Суду України (2015), Почесною грамотою Верховної Ради України (2018), Подякою Верховного Суду «За плідну працю, вагомий особистий внесок у забезпечення діяльності Верховного Суду» (2020), Міжнародною академією рейтингових технологій і соціології «Золота Фортуна». Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2006), Премії імені Ярослава Мудрого (2001, 2002, 2011), стипендіат в галузі науки імені Василя Пилиповича Маслова (з правознавства) Харківської обласної державної адміністрації (2007), лауреат ІІІ Всеукраїнського конкурсу Спілки юристів України за номінацією «Юрист-науковий співробітник» (2003). «Відмінник освіти України» (2003), заслужений професор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (2023).