Дійсні члени (академіки)

Народився 2 вересня 1953 р. у с. Станиця Луганська Станично-Луганського району Луганської обл. У 1975 р. закінчив Харківський юридичний інститут (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), де залишився працювати та обіймав такі посади: асистента, старшого викладача, доцента, професора кафедри кримінального права, заступника декана заочного факультету (за сумісництвом). З 2005 р. по 2008 р. – директор Інституту вивчення проблем злочинності Академії правових наук України (нині – Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України). З червня 2008 р. по 2010 р. – суддя Конституційного Суду України, з 2011 р. по березень 2014 р. – заступник Голови Конституційного Суду України, а з 18 березня 2014 р. по 3 червня 2017 р. – Голова Конституційного Суду України. З вересня 2017 р. – професор кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

У 1981 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Право громадян на затримання злочинця за радянським кримінальним законодавством» (спеціальність 12.00.08), у 1991 р. – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Кримінально-правові проблеми вчення про обставини, що виключають злочинність (суспільну небезпеку і протиправність) діяння» (спеціальність 12.00.08). Науковий ступінь доктора юридичних наук присуджено у 1992 р. Вчене звання професора присвоєно у 1993 р. Обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України) у 1996 р., а дійсним членом (академіком) – у 2006 р. З 15 березня 2019 року – академік-секретар відділення кримінально-правових наук НАПрН України.

Основні напрями наукової діяльності – методологічні проблеми кримінального права, проблеми кримінальної відповідальності та її підстави, обставини, що виключають кримінальну відповідальність та підстави звільнення від неї, а також наукові засади проєкту нового Кримінального кодексу України. Опублікував понад 350 наукових праць, серед яких: «Право громадян на затримання злочинця: монографія» (рос.) (1986), «Кримінальна відповідальність за незаконне поводження з наркотичними засобами» (рос.) (у співавт., 1988), «Обставини, що виключають злочинність діяння: монографія» (рос.) (1991), «Згода «потерпілого» як обставина, що виключає злочинність діяння: монографія» (рос.) (2007), «Кримінальне право України: Загальна частина: підручник» (у співавт., 2001, 2003, 2004, 2007, 2015, 2020), «Кримінальне право України: Особлива частина: підручник» (у співавт., 2001, 2003, 2004, 2007, 2015), «Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2003, 2004, 2006), «Потерпілий від злочину (міждисциплінарне правове дослідження): монографія» (у співавт., 2008), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 5: Кримінально-правові науки. Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю в Україні» (у співавт., 2008 (укр.), 2013 (англ.), «Конституція України. Науково-практичний коментар» (у співавт., 2011), «Великий енциклопедичний словник» (у співавт., 2012), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 5: Кримінально-правові науки в Україні: стан, проблеми та шляхи розвитку» (у співавт., 2013 (укр.), 2018 (англ.), «Юридична відповідальність: проблеми виключення та звільнення: монографія» (у співавт., 2013), «Сучасна кримінально-правова система в Україні: реалії та перспективи: монографія» (у співавт., 2015), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 17: «Кримінальне право» (у співавт., 2017), «Методологія в праві: монографія» (у співавт., 2017), «Правова наука України: сучасний стан, виклики та перспективи розвитку: монографія» (у співавт., 2021), «Єдиний медичний простір України: правовий вимір: монографія» (у співавт., 2022).

Член редакційної колегії наукового юридичного журналу «Вісник Національної академії правових наук України», наукових рад журналів «Право України», «Судова практика», редакційних колегій наукових видань «Щорічник українського права», «Юрист України», «Публічне право», «Вісник кримінального судочинства», Вісник Південно-регіонального центру НАПрН України», «Митна безпека. Серія «Право».

Член спеціалізованої вченої ради Д 64.086.04 у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Входив до складу Атестаційної колегії МОН України.

Голова робочої групи з питань розвитку кримінального права Комісії з питань правової реформи при Президентові України (з 2019 р.). Член науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України (з 2021 р). Брав участь у підготовці та доопрацюванні проекту Кримінального кодексу України 2001 року як член робочої групи Кабінету Міністрів України. Був членом Ради з питань судової реформи при Президентові України, брав участь у підготовці законопроекту «Про Конституційний Суд України».

Голова ГО «Всеукраїнська асоціація кримінального права», голова української національної групи Міжнародної асоціації карного права, президент Харківського юридичного товариства.

Заслужений діяч науки і техніки України (2009). Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів (2003, 2021), пам’ятним знаком «За сприяння державній охороні України» (2015), медаллю Президента Республіки Казахстан (2015). Відзначений Почесною грамотою Верховної Ради України (2020), Почесною грамотою до 100-річчя НАН України (2018). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2006), лауреат Премії імені Ярослава Мудрого (2001, 2002, 2011). Почесний професор міжнародного Соломонова університету (2003), Заслужений професор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (2023). Отримав відзнаку «Волонтер України» (2022), нагороджений пам’ятною медаллю Асоціації захисту прав людини в Україні «За патріотизм до України» (2023), а також отримав подяки від командира в/ч А-0336, керівництва Харківського прикордонного загону та керівництва спеціального підрозділу «KRAKEN» за активну волонтерську діяльність та вагомий внесок у спільну перемогу (2022-2023).