Селівон Микола Федосович

Дійсний член (академік) НАПрН України

Відділення державно-правових наук і міжнародного права

Народився 30 жовтня 1946 р. у с. Шестовиця Чернігівського р-ну Чернігівської обл. У 1973 р. закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У тому ж році почав працювати в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН УРСР: спочатку стажистом-дослідником, а згодом – молодшим співробітником. З 1979 р. – старший референт юридичної групи Управління справами Ради Міністрів УРСР. У 1988 р. призначений в. о. завідувача юридичного відділу Управління справами Ради Міністрів УРСР. У 1994–1995 рр. – заступник, перший заступник міністра Кабінету Міністрів України. З 1996 р. – суддя Конституційного Суду України, з жовтня 1999 р. – заступник Голови Конституційного Суду України, у 2002–2005 рр. – Голова Конституційного Суду України. З травня 2006 р. по червень 2010 р. – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Казахстан. З листопада 2010 р. – Голова Міжнародного комерційного арбітражного суду, Голова Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України, член Президії ТПП України.

У 1978 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Контрольна функція місцевих Рад народних депутатів: суть та ефективність здійснення» (спеціальність 12.00.02). Науковий ступінь кандидата юридичних наук присуджено у 1978 р. Вчене звання доцента присвоєно у 2001 р., професора – у 2004 р. У 2002 р. обраний членом-кореспондентом, а у 2004 р. – дійсним членом (академіком) Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України).

Основні напрями наукових досліджень – конституційне право, державне управління, місцеве самоврядування, міжнародне публічне та міжнародне приватне право, міжнародний комерційний арбітраж. Автор понад 100 наукових та навчально-методичних праць, зокрема: «Контрольна функція місцевих Рад народних депутатів» (1980), «Виконавчий комітет місцевої Ради народних депутатів: правові питання організації і діяльності» (1980), «Нормативне регулювання діяльності місцевих Рад» (1982), «Конституція України: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2003, 2011), «Міжнародний комерційний арбітраж в Україні та світі: вчора, сьогодні, завтра» (у співавт., 2012), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 2: Публічно-правова доктрина України» (у співавт., 2013 (укр.), 2016 (англ.), «Розвиток міжнародного комерційного арбітражу як необхідна складова успішності судової реформи в Україні» (2016).

Брав участь у розробці проекту Конституції України, проектів законів про забезпечення політичної незалежності та економічної самостійності України, становлення ринкової економіки, соціального захисту населення, формування нової системи державного управління та місцевого самоврядування, зокрема: «Про власність», «Про підприємництво», «Про Кабінет Міністрів України». Член Координаційної ради з питань державної служби при Президентові України (з 2000 р.), член Постійної палати Третейського суду України (з 2004 р.). Член редакційної колегії юридичного журналу «Право України».

Заслужений юрист України (1996). Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2001). Відзначений Почесними грамотами Кабінету Міністрів України (2000, 2003), Почесною грамотою Верховної Ради України (2002).

Поділитися: