Дійсні члени (академіки)

Народився 29 січня 1945 р. в м. Харкові. У 1964 р. закінчив Харківський радіотехнічний технікум, у 1970 р. закінчив Харківський юридичний інститут (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). З 1970 р. по 1978 р. працював у керівних комсомольських органах, апараті Ради Міністрів УРСР, з 1978 р. по 1991 р. – старший викладач, доцент, професор Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка), з 1990 р. по 1995 р. – голова районної ради і виконавчого комітету Старокиївської районної ради депутатів м. Києва, з 1995 р. по 1996 р. – головний консультант, в. о. завідувача секретаріату Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності. У 1996 р. – радник Прем’єр-міністра України. З 1997 р. – завідувач відділу зв’язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України. З 1999 р. по 2019 р. – постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України. З 2020 р. по 2021 р. – професор кафедри конституційного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

У 1974 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Організаційно-правові форми діяльності місцевих Рад депутатів трудящих» (спеціальність 12.00.07). У 1988 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Територіально-галузеве керівництво господарським комплексом союзної республіки: проблеми теорії і практики» (спеціальність 12.00.07). Вчене звання професора присвоєно у 1989 р. Обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України) у 2004 р., у 2010 р. – дійсним членом (академіком) НАПрН України.

Основні напрями наукової діяльності – дослідження проблем конституційного права, адміністративного права і державного управління, банківського права України. Опублікував понад 460 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Верховенство права в конституційному правосудді (предмет конституційного права)» (2005), «Права і свободи громадян під захистом Конституційного Суду України» (2005), «Законодавство про виконавче провадження» (2005), «Верховенство права в конституційному правосудді» (2006), «Конституційна юрисдикція» (2006), «Наука і закон» (2007), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 2: Конституційні засади правової системи України і проблеми її вдосконалення» (у співавт., 2008 (укр.), 2011 (рос.), 2013 (англ.), «Конституційні проблеми в сучасній теорії права» (2011, 2012), «Конституційна юрисдикція: навчальний посібник» (у співавт., 2011), «Конституція України: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2011), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 2: Публічно-правова доктрина України» (у співавт., 2013 (укр.), 2016 (англ.), «Конституційне правосуддя в Україні» (2015), «Записки конституціоналіста» (2016), «Науково-практичний коментар Закону України «Про державну службу» (2017), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 5: «Адміністративне право» (у співавт., 2020), «Правова наука України: сучасний стан, виклики та перспективи розвитку: монографія» (у співавт., 2021).

Брав участь у розробці проектів законів України: «Про порядок виконання рішень та висновків Конституційного Суду України Верховною Радою України», «Про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України», «Про Національний банк України», «Про Рахункову палату України», «Про судоустрій та статус суддів».

Член Науково-консультативної ради при Верховному Суді. Входив до складу Конституційної Асамблеї України. Був членом Вищої ради юстиції (2001–2004), експертної ради з питань проведення експертизи дисертаційних робіт МОН України з юридичних наук.

Член наукової ради наукового юридичного журналу «Вісник Національної академії правових наук України», редакційної ради журналу «Право України». Був членом спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого.

Заслужений юрист України (1998). Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2010). Відзначений Грамотою Верховної Ради України (2001), Почесною грамотою Верховної Ради України (2003), Нагрудним знаком «Відзнака Голови Конституційного Суду України» (2018), дипломами Міжкольцкого та Кошицького університетів (2012). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2019), лауреат Премії імені Ярослава Мудрого (2011).