Дійсні члени (академіки)

Народився 14 лютого 1963 р. у м. Харкові. У 1990 р. закінчив Харківський юридичний інститут (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), де залишився працювати і пройшов шлях від стажиста-дослідника до професора кафедри трудового права. З 2010 р. – директор Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України. З 2011 р. – в. о. головного вченого секретаря, з 2014 р. по червень 2015 р. – головний вчений секретар Національної академії правових наук України. З липня 2015 р. по липень 2019 р. – член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. З липня по вересень 2019 р. – професор кафедри трудового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, з вересня 2019 р. по червень 2021 р. – завідувач кафедри загальноправових дисциплін Інституту управління і права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. З липня 2021 р. по жовтень 2021 р. – головний науковий співробітник НАПрН України. З січня 2022 р. по лютий 2023 р. головний науковий співробітник Науково-дослідниого інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України.

У 1995 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Трудовий контракт за законодавством України» (спеціальність 12.00.05), у 2007 р. – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Предмет права соціального забезпечення» (спеціальність 12.00.05). Науковий ступінь доктора юридичних наук присуджено у 2007 р., вчене звання професора присвоєно у 2009 р. Обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України) у 2009 р., дійсним членом (академіком) НАПрН України – у 2013 р.

Основні напрями наукових досліджень – реалізація конституційного права на працю, становлення та розвиток правової соціальної держави в Україні, гарантії трудових та соціальних прав, підстави виникнення, зміни та припинення трудових правовідносин, матеріальна відповідальність сторін трудового договору, реалізація конституційного права на соціальний захист, організаційно-правові форми соціального забезпечення, соціальне страхування, правове забезпечення інноваційного розвитку. Опублікував понад 200 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Проблеми теорії права соціального забезпечення: монографія» (2006), «Судова практика та її значення для регулювання відносин у сфері праці: монографія» (2008), «Кодекс законів про працю України: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2008), «Правовая система Украины: история, состояние и перспективы: в 5 т. Т. 3: Гражданско-правовые науки. Частное право» (у співавт., 2011 (рос.), 2013 (англ.), «Трудове право України в запитаннях та відповідях: навчально довідковий посібник» (2009), «Збірник основних нормативних актів про наукову діяльність, підготовку та атестацію наукових кадрів» (2009), «Трудове право України: підручник» (у співавт., 2009, 2011, 2012), «Право соціального забезпечення в Україні: підручник» (у співавт., 2009, 2012, 2015), «Трудовое право и право социального обеспечения в Беларуси, России и Украине (формирование и развитие)» (у співавт., 2011), «Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у випадку змін в організації виробництва і праці: проблеми теорії та практики» (у співавт., 2011), «Колективні угоди як результат соціального партнерства (сучасний стан і перспективи розвитку)» (у співавт., 2011), «Правовідносини із загальнообов’язкового соціального страхування: теоретичний аспект» (у співавт., 2011), «Проблеми правового регулювання відсторонення працівників від роботи за законодавством України» (у співавт., 2011), «Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни «Трудове право»» (у співавт., 2012), «Внутрішній трудовий розпорядок: теоретико-правовий аспект: монографія» (у співавт., 2012), «Правове регулювання соціального обслуговування населення в сучасних умовах: проблеми теорії і практики: монографія» (у співавт., 2012), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 3: Доктрина приватного права України» (у співавт., 2013 (укр.), 2017 (англ.), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 11: «Трудове право» (у співавт., 2018).

Член Науково-консультативної ради при Верховному Суді. Був членом робочої групи з розробки проекту Соціального кодексу України, проекту Трудового кодексу України, Загальнодержавної програми подолання та запобігання бідності в Україні та ін. Брав участь у підготовці наукових висновків щодо проектів законів України «Про Технополіс П`ятихатки», проекту Інноваційного кодексу України (нова редакція). Був членом Експертної ради ВАК України з юридичних наук.

Член наукової ради наукового юридичного журналу «Вісник Національної академії правових наук України», редакційних колегій наукових видань «Велика українська юридична енциклопедія», «Право та інновації», «Право та інноваційне суспільство». Був членом спеціалізованих вчених рад Д 64.086.03 у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого та Д 26.001.46 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Заслужений діяч науки і техніки України (2012). Відзначений Почесною грамотою Верховної Ради України (2013). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2019), Лауреат Премії імені Ярослава Мудрого (2011). Удостоєний почесного звання Союзу юристів України «Видатний юрист України» (2018).