Дійсні члени (академіки)

Народився 28 квітня 1956 р. у с. Слобода-Романівська Новоград-Волинського р-ну Житомирської обл. У 1978 р. закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка) та до 1986 р. працював у ректораті цього навчального закладу, навчався в аспірантурі, обіймав посади викладача і старшого викладача. У 1986–1989 рр. – начальник управління Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР. З 1989 р. по 1991 р. – лектор, консультант, помічник секретаря ЦК Компартії України. З 1991 р. по 1992 р. – доцент історичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. З 1992 р. по 1994 р. навчався в докторантурі цього закладу. У 1994–1996 рр. – помічник Президента України з питань внутрішньої політики, заступник Глави Адміністрації Президента України з гуманітарних питань, з 1996 р. по 1999 р. – перший помічник – керівник групи помічників і референтів Президента України. У 1999–2002 рр. – Глава Адміністрації Президента України. У березні 2002 р. обраний народним депутатом України. У травні того ж року на першій сесії Верховної Ради України IV скликання обраний Головою Верховної Ради України. У 2006 р. обіймав посаду віце-президента Національної академії наук України. З 2007 р. – народний депутат України VI скликання. З грудня 2008 р. по грудень 2012 р. – Голова Верховної Ради України. З грудня 2012 р. – народний депутат України VІІ скликання, Голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони. З листопада 2014 р. по червень 2019 р. – народний депутат України VIІІ скликання, член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. З червня 2019 р. – головний науковий співробітник Інституту історії НАН України.

У 1984 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук на тему: «Діяльність Комуністичної партії України з вдосконалення підготовки викладачів суспільних наук», у 1995 р. – дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук на тему: «Політична арена України: дійові особи та виконавці (Суспільно-політичний розвиток України у другій половині 80-х – першій половині 90-х років)». Вчене звання професора присвоєно у 1996 р. У 1997 р. обраний членом-кореспондентом, а у 2000 р. – дійсним членом (академіком) Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України), у 2003 р. – дійсним членом (академіком) Національної академії наук України.

Основні напрями наукової діяльності – проблеми новітньої історії України, питання теорії функціонування органів державної влади, становлення правової системи, конституційного права, правові проблеми політичних інститутів і процесів, проблеми правового забезпечення соціально-економічного та політичного розвитку суспільства і держави, становлення та розвитку вітчизняної політичної системи, політичних еліт і політичного лідерства, історії міжнародних відносин. Опублікував понад 600 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Політична арена України: дійові особи та виконавці» (1994), «Україна: політика, політики, влада» (1997), «Україна за роки незалежності 1991–1998 рр.» (у співавт., 1999), «Україна на межі тисячоліть (1991–2000)» (2000), «Україна: досвід та проблеми державотворення (90-ті роки XX ст.)» (2001), «Україна: хроніка поступу (1991–2001)» (2001), «Конституційний процес. Основні положення Конституції України» (2001), «Вимір історією» (2002), «Україна: доба війн і революцій (1914–1920 рр.)» (2003), «Творити Україну Велику» (2003), «Україна: Європа чи Євразія?» (2004), «Історія України: у 3 т.» (2003–2005), «Україна: утвердження незалежної і суверенної держави (1991–2004)» (2005), «Історія українського селянства. Нариси у 2 т.» (2006), «Земля в історичній долі України» (2010), «Історія українського парламентаризму» (2010), «Україна: хроніка поступу 2001 – 2010» (2011). «Історія України: підручник» (сім видань – 2006-2013); «Перша світова війна 1914-1918 рр. і Україна» (2014); «Історія України. у 3 т. 4 кн.» (2015-2016), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 1: «Історія держави і права України» (у співавт., 2016).

Член редакційної колегії видання «Український історичний журнал».

Герой України (2004), Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2011). Відзначений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2003) та рядом інших державних та відомчих нагород і відзнак. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999).