Члени-кореспонденти

Народився 7 листопада 1939 р. у с. Іванківці Тиврівського р-ну Вінницької обл. Трудову діяльність розпочав з 1952 р., працював у колгоспі с. Іванківці. У 1959 р. вступив на заочне відділення юридичного факультету Львівського державного університету ім. І. Я. Франка (нині – Львівський національний університет імені Івана Франка). З 1962 р. по 1964 р. працював старшим юрисконсультом тресту «Добропільвугілля». У 1964 р. закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (нині – Київський національний університет імені Тараса Шевченка). До 1968 р. працював помічником прокурора, слідчим прокуратури Вінницької області. У 1968–1973 рр. – завідувач юридичної консультації Немирівського р-ну Вінницької обл. З 1973 р. до 1975 р. навчався в аспірантурі Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Протягом 1975–1985 рр. працював старшим юрисконсультом у радгоспі «Жукинський» у Київській обл. У 1985–1990 рр. обіймав посаду доцента у Республіканській вищій школі управління АПК Держагропрому УРСР. З 1990 р. до 1994 р. – народний депутат України, Голова постійної комісії з питань законодавства і законності, а з 1992 р. – член Президії Верховної Ради України. З 1995 р. до 1999 р. – радник першого заступника Голови та Голови Верховної Ради України. З 2000 р. до 2002 р. – заступник директора Інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України (нині – Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України). Одночасно з 2000 р. по 2003 р. – декан юридичного факультету Академії муніципального управління, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін, а з 2003 р. – завідувач кафедри економіко-правових дисциплін та земельного права цього закладу освіти.

У 1984 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Правове регулювання особистого землеволодіння громадян» (спеціальність 12.00.06). Науковий ступінь кандидата юридичних наук присуджено у 1984 р. Обраний членом-кореспондентом Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України) у 1993 р.

Основні напрями наукової діяльності – земельне, екологічне, конституційне, господарське, римське право та філософія права. Опублікував понад 150 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Защита прав колхозников в суде» (у співавт., 1974), «Личное землепользование граждан» (1984), «Юридический словарь о землепользовании граждан, коллективном садоводстве и огородничестве» (1988), «Почему не решается конституционное обеспечение экономической реформы в СССР?» (1990), «Спочатку було слово – правове слово» (1998), «Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики» (у співавт., 2000), «Організація та діяльність промислово-фінансових груп в Україні» (у співавт., 2000), «Новітні проблеми філософії права з питань прав і свобод людини» (2002), «Правологія – наука третього тисячоліття, або новітня ідеологія прав, свобод і обов’язків людини» (2003), «Збірник нормативних актів по навчальній дисципліні «Земельне право» (у співавт., 2000), «Екологічна енциклопедія: Т. 3» (у співавт., 2007), «Козацьке братство. Лицарі України: монографія» (у співавт., 2013), «Честь Нації: Літописна Книга» (у співавт., 2014).

Був автором проекту Закону України «Про вибори органів народовладдя України», співавтором Декларації «Про державний суверенітет України», Земельного кодексу України, законів України «Про Конституційний Суд України», «Про прокуратуру України», «Про Президента України», «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про очищення влади», Концепції судово-правової реформи.

Заступник головного редактора науково-практичного журналу «Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку», член редакційної колегії журналу «Трибуна».

Заслужений юрист України (2009), Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (1997), медаллю «Знак Пошани». Відзначений Почесною грамотою Верховної Ради України (2011) та відомчими відзнаками.