Члени-кореспонденти

Народився 27 січня 1950 р. в с. Сохуженці Ізяславського району Хмельницької області. Розпочав свій трудовий шлях викладачем Плужнянського СПТУ № 3 у 1970–1971 рр. Навчався на юридичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка впродовж 1971-1976 рр., який закінчив з відзнакою.

У 1976–1981 рр. працював у виконкомі Львівської міської Ради народних депутатів помічником першого заступника голови, заступником завідуючого відділом, завідуючим відділу. У 1984–1985 pp. навчався в аспірантурі Київського державного університету імені Тараса Шевченка, 1989–1992 pp. – навчався в докторантурі Київського державного університету імені Тараса Шевченка. З 1981 р. і до 2003 р. працював на юридичному факультеті Львівського університету імені Івана Франка на посадах старшого викладача кафедри, з 1986 р. – доцентом кафедри, з 1993 p. – професором кафедри, з 1999 р. по 2003 р. – завідувачем кафедри кримінального права і кримінології. З 2003 р. до 2006 р. – декан факультету економічної безпеки, завідуючий кафедрою кримінального права і кримінології Львівського юридичного інституту, з 2006 р. до 2007 р. – проректор з наукової роботи Львівського державного університету внутрішніх справ, з 2007 р. до 2011 р. – перший проректор з навчальної та методичної роботи Львівського державного університету внутрішніх справ; з 2011 р. до лютого 2015 р. – директор Навчально-наукового інституту права, психології та економіки; з лютого 2015 по травень 2018 р. – декан юридичного факультету Львівського державного університету внутрішніх справ; з травня 2018 р. по квітень 2019 р. – головний науковий співробітник університету. З травня 2019 р. по серпень 2022 р. – член Вищої ради правосуддя.

У 1985 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Історія кодифікації законодавства розвинутого соціалізму (на матеріалах Української РСР)» (спеціальність 12.00.01), а у 1993 р. – на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Кодифікація кримінального законодавства України: проблеми історії, методології та теорії» (спеціальність 12.00.08). У 2001 р. присвоєно вчене звання професора. Обраний членом-кореспондентом Національної академії правових наук України у 2012 р. Керівник Західного регіонального наукового центру НАПрН України.

Основні напрями наукової діяльності – дослідження проблем розвитку законодавства, наукових основ кодифікації кримінального законодавства, кримінальної політики української держави, удосконалення норм чинного Кримінального кодексу України. Опублікував понад 400 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Кодификация законодательства Украинской ССР (1956–1987 гг.)» (1991), «Кодифікація кримінального законодавства України: проблеми історії та методології» (1992), «Проблеми кодифікації кримінального законодавства України» (1993), «Кримінальний кодекс України: Науково-практичного коментар» (у співавт., 2001, 2002, 2003, 2005, 2007, 2009, 2010, 2011, 2013, 2014, 2015), «Основи права України: підручник» (у співавт., 2005), «Кримінальне право України. Загальна частина: навчальний посібник» (у співавт., 2006), «Правознавство: навчальний посібник» (у співавт., 2006), «Кримінальна відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби» (у співавт., 2007), «Кримінальне право України. Загальна частина. Тести: навчальний посібник» (у співавт., 2007), «Угорська національна меншина в Україні: правові засади політичної суб’єктності» (у співавт., 2008), «Соціальна відповідальність: навчальний посібник» (2012), «Юридична відповідальність: навчальний посібник» (2012), «Філософсько-правове розуміння відповідальності людини: монографія» (2012, 2013), «Умисні вбивства за кримінальним правом України та Республіки Польща» (у співавт., 2012), «Кримінальна відповідальність юридичних осіб: порівняльно-правове дослідження: монографія» (у співавт., 2013), «Правова доктрина України: у 5 т. Т. 5: Кримінально-правові науки в Україні: стан, проблеми та шляхи розвитку» (у співавт., 2013 (укр.), 2018 (англ.), «Кримінальна відповідальність юридичних осіб міжнародний досвід та основні теоретичні підходи: науково-практичний посібник» (у співавт., 2017), «Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 2: «Філософія права» (у співавт., 2017), Т. 17: «Кримінальне право» (у співавт., 2017).

Член Комісії з питань правової реформи, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді. Впродовж 1989–2001 рр. був науковим консультантом комітетів Верховної Ради України, де брав участь у розробці та доповненні більше 70 законопроектів. З 2007 р. по 2011 р. – член експертної Ради ВАК України з юридичних наук. Академік Академії наук вищої освіти України (2011). Член спеціалізованої вченої ради Д 35.052.23 в Національному університеті «Львівська політехніка». Є членом Міжнародної поліцейської асоціації (ІРА).

Заслужений юрист України (2008). Відзначений Грамотою Верховної Ради України (2014) та Почесною Грамотою Верховного Суду України (2014), Грамотою Міністерства внутрішніх справ України (2018). Лауреат премії імені Святого Володимира (2013), премії Євразійської асоціації правничих шкіл та правників (2014). Почесний доктор (Doctor Honouris Causa) Хмельницького університету управління та права (2016 р.).