Іноземні члени

Народився 11 жовтня 1958 року в Ташкентській області, Узбецькій СРСР. У 1981 році закінчив юридичний факультет Ташкентського державного університету. У 1992–1993 роках працював директором Інституту світових проблем при Президенті Республіки Узбекистан. З 1993 по 1994 рр. працював ректором Ташкентського державного юридичного інституту. У 1994 році присвоєно дипломатичний ранг Надзвичайного та Повноважного Посла. З 1994 до 1996 року – Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Узбекистан у Франції і Постійний представник Узбекистану при ЮНЕСКО. З жовтня 1996 року працює на посаді директора Національного центру Республіки Узбекистан з прав людини. З 1997 року – депутат Олій Мажлісу Республіки Узбекистан. З 2005 року – депутат Законодавчої палати Олій Мажлісу Республіки Узбекистан. Протягом трьох скликань очолював Комітет із демократичних інститутів, недержавних організацій та органів самоврядування громадян. Двічі балотувався на пост Президента Республіки Узбекистан. У травні 2022 року очолив Національну комісію з конституційної реформи Узбекистану.

В 1984 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою «Теоретичні проблеми радянського порівняльного правознавства», в 1990 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. У 2017 р. обраний дійсним членом Академії наук Узбекистану. У 2020 р. обраний іноземним членом Національної академії правових наук України.

Автор понад 350 наукових праць у сфері прав людини, теорії та історії держави та права, міжнародного, порівняльного, конституційного та ісламського права. Свою більш ніж 20-річну наукову діяльність А. Саідов присвятив вивченню сучасних правових систем, його роботи в цій галузі були перекладені багатьма іноземними мовами та видані у Великій Британії, Франції, США, Німеччині, Австрії, Японії, Польщі та інших країнах.

Нагороджений нагрудним знаком Узбекистану, орденом «Мехнат шухраті», орденом «Дустлік».