Член президії, дійсний член (академік) НАПрН України Семен Стеценко виступив із відкритою лекцією перед студентами Токійського університету Чуо 

«Україна: людина, держава і право в умовах викликів війни» — саме з такою темою перед студентами юридичного факультету Токійського університету Чуо виступив Семен Стеценко. Доповідачем акцентовано увагу на історико-правових аспектах виникнення та розвитку Української держави, особливостях її нинішньої правової системи. Під час лекції автор нерідко звертався до порівняльно-правових аспектів характеристики правових систем України та Японії. Зокрема, обидві країни об’єднує та обставина, що вони тяжіють до романо-германської правової сім’ї, в яку все активніше проникають елементи англо-саксонського права. Здійснюючи комплексний правовий аналіз Конституції України, лектор навів аргументи на користь наявності у державі системи стримувань і противаг, яка демонструється через сформульовані в Основному законі держави повноваження Глави держави, парламенту, Кабінету Міністрів України та судів України.  При цьому (не акцентуючи увагу на політичних аспектах) як позитив Семен Стеценко охарактеризував той факт, що до Конституції Японії, яка була прийнята у 1946 році, не було внесено жодних змін чи доповнень.

Інформуючи присутніх про перебіг неспровокованої збройної агресії проти України з боку її північно-східного сусіда, доповідач виокремив три ключові дати: 2014, 2022 та 2026 роки та навів юридичні та фактологічні мотиви такого виокремлення. Лектором була висловлена щира вдячність японському народові за системну постійну підтримку України, яка, серед іншого, проявилася у наданні з боку Японії нашій державі впродовж майже 5 років війни допомоги, що перевищує 20 млрд доларів США. Вагомими елементами підтримки є також сприяння гуманітарному розмінуванню територій, поставки енергетичного обладнання, постачання нелетального військового спорядження.

Особливий акцент у доповіді Семен Стеценко зробив на сутності та правових наслідках підписання Україною у 1994 році Будапештського меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Звернуто увагу слухачів на той факт, що Україна станом на час розпаду Радянського Союзу мала 3-й у світі арсенал ядерної зброї (1900 боєзарядів).

У контексті відображення людини та модифікації її прав в умовах викликів війни Семен Стеценко підкреслив, що найболючішим проявом війни в Україні є жертви серед військових та мирного населення. Суттєво збільшується кількість осіб з інвалідністю. Значною є питома вага внутрішньо переміщених осіб або тих, які вимушені шукати прихистку за межами України. Щодо країн, які прийняли найбільшу кількість українців, зазначено Німеччину, Польщу, Чехію, Великобританію та Іспанію. Наведені статистичні дані, відповідно до яких у нашій державі в результаті агресивних дій ворога 14 % житла зруйновано.

Доповідачем наголошено, що в Конституції України зафіксовано правомірність в умовах воєнного стану встановлювати окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень, проте є низка прав і свобод, які не можуть бути обмежені. Серед них, зокрема, право на життя, повага до гідності, право на звернення до органів влади, право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень тощо.

Характеризуючи зміни у правовій реальності України в умовах війни, лектор зосередив увагу присутніх на тому, що в перший же  день повномасштабного вторгнення,  24 лютого 2022 року, Президент України оголосив у державі правовий режим воєнного стану, який, серед іншого, передбачає надання відповідним органам державної влади повноважень, необхідних для відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки. Констатовано, що попри всі негаразди перебування нашої держави в умовах війни, парламент продовжує приймати закони, суди здійснюють розгляд та вирішення справ, Вища кваліфікаційна комісія суддів проводить конкурси на зайняття посад суддів.

Під час відкритої лекції акцентовано увагу присутніх на тих обставинах, що низка суддів та працівників апаратів судів добровільно мобілізується до Збройних Сил України; суди з тимчасово окупованих територій переміщаються на контрольовані Україною території; суттєво зросла кількість відеоконференцій як альтернативного безпечного способу проведення судових засідань. Охарактеризовано роль і значення вітчизняного Верховного Суду у формуванні правових позицій з питань, важливих для воєнного часу.

На завершення відкритої лекції Семен Стеценко подарував бібліотеці Університету колективну монографію «Єдиний медичний простір України: правовий вимір», яка свого часу вийшла під егідою Національної академії правових наук України та Національної академії медичних наук України, і ще раз висловив щиру подяку Японії, японському народові за систематичну непохитну підтримку України та українського народу в умовах війни.