Дійсні члени (академіки)

Народився 1 травня 1954 р. у с. Гросулово Великомихайлівського району Одеської області. У 1980 р. закінчив Свердловський юридичний інститут і залишився працювати в цьому ж закладі до 1985 р.: спочатку аспірант, потім викладач, голова профкому. З 1985 по 1990 рр. – служба в органах внутрішніх справ. З 1990 по 1997 рр. – старший викладач, доцент, завідувач кафедри, заступник декана юридичного факультету, проректор з навчальної роботи, директор Юридичного інституту Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. У 1997–1998 рр. – ректор Одеської державної юридичної академії. 1998–2004 рр. – народний депутат України ІІІ–ІV скликань, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики. З лютого по грудень 2004 р. – Голова Центральної виборчої комісії України. З грудня 2004 р. по травень 2006 р. – ректор Одеської національної юридичної академії, завідувач кафедри адміністративного та фінансового права. З 2007 р. по 2019 р. – народний депутат України, з 2007 р. по 2014 р. – Голова Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, з 2014 р. по 2019 р. – член Комітету Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя. Одночасно з 1998 р. і по теперішній час – Президент Одеської національної юридичної академії (нині – Національний університет «Одеська юридична академія»).

У 1983 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему: «Управління автомобільними дорогами загального користування (адміністративно-правові питання)» (спеціальність 12.00.07). У 1996 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «Організаційно-правові основи митної справи в Україні» (спеціальність 12.00.07). Вчене звання професора присвоєне у 1997 р. Обраний дійсним членом (академіком) Національної академії правових наук України у 2010 р. Керівник Південного регіонального наукового центру НАПрН України.

Основні напрями наукових досліджень – проблеми концептуального забезпечення та практичного впровадження судової реформи в Україні, шляхи вдосконалення законодавства щодо функціонування системи державної служби в Україні, державна митна політика: стан, проблеми та перспективи розвитку митної справи в Україні, традиції та новації в сучасному українському державотворенні, теоретико-правове забезпечення реалізації адміністративної реформи в Україні, державна політика в галузі освіти: міжнародні стандарти та вітчизняний досвід; проблеми та перспективи розвитку юридичної освіти та формування правової культури суспільства. Автор понад 700 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: монографії: «Державне управління: теорія і практика» (у співавт., 1998), «Виконавча влада і адміністративне право» (у співавт., 2002), «Перспективи судово-правової реформи» (у співавт., 2009), «Цивільне право України (традиції та новації)» (у співавт., 2010), «Предметна підсудність в адміністративному судочинстві (у співавт., 2012), «Адміністративне судочинство у справах, пов’язаних із виборчим процесом: монографія» (у співавт., 2011), «Заохочувальні адміністративні процедури» (у співавт., 2011), «Проходження служби в органах прокуратури: адміністративно-правове регулювання» (у співавт., 2011), «Адміністративне судочинство, пов’язане із виборчим процесом» (у співавт., 2012), «Предметна підсудність» (у співавт., 2012), «Адміністративне судочинство в Україні: теорія, правове регулювання, практика (у співавт., 2013), «Державна служба в Україні: теоретико-правова характеристика у контексті реформування законодавства» (у співавт., 2013), «Дисциплінарна відповідальність державного службовця в Україні: питання теорії і правового регулювання» (у співавт., 2013), «Дисциплінарна відповідальність державного службовця в Україні: питання теорії і правового регулювання» (2013), «Правова доктрина України»: Т. 2, Т. 5 (у співавт., 2013, 2018 (укр., англ.), «Адміністративні послуги: поняття, види, процедурне регулювання» (у співавт., 2015), «Адміністративно-правовий статус державної служби як центрального органу виконавчої влади» ( у співавт., 2015), «Правові засоби стимулювання інноваційного розвитку України в умовах євроінтеграції» (у співавт., 2015), «Актуальні питання цивільного судочинства у світлі судової реформи в Україні (у співавт., 2017», «Нариси морської доктрини України» (2017), «Міжнародно-правова відповідальність: теоретичний погляд» (у співавт., 2017), «Кримінальний процесуальний кодекс 2012 року: ідеологія та практика правозастосування» (у співавт., 2018), «Велика українська юридична енциклопедія»: у 20 т. Т. 3: «Загальна теорія права» (у співавт., 2017), Т. 5: «Адміністративне право України» (у співавт., 2020), «Адміністративістика в умовах цифровізації: теорія, правове регулювання, практика» (у співавт., 2022); коментарі: «Закон України «Про вибори Президента України» (у співавт., 2004), «Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар» (у співавт., 2008, 2006, 2009), «Господарський кодекс України» (у співавт., 2007), «Закон України «Про державну службу» (у співавт., 2007, 2008), «Науково-практичний коментар до Сімейного кодексу України» (у співавт., 2008), Науково-практичний коментар до Цивільного процесуального кодексу України» (у співавт., 2008), «Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» (у співавт., 2011), «Кримінальний процесуальний кодекс України (у співавт., 2012, 2013); Науково-практичний коментар Кримінального процесуального кодексу України (у співавт., 2020); підручники: «Митна політика України» (у співавт., 2001), «Судоустрій України» (у співавт., 2010, 2011), «Адміністративне право України» (у співавт., 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2011), «Державна служба в України» (у співавт., 2003), «Публічна служба в Україні» (у спіавт., 2009, 2011), «Господарське право» (у співавт., 2010), «Господарське процесуальне право» (у співавт., 2011), «Цивільний процес України» (у співавт., 2014); навчальні посібники: «Основи правознавства» (у співавт., укр, рос. 2000, 2001, 2003, 2004, 2005, 2009), «Основи правознавства України» (у співавт., укр., рос. 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2011, 2013), «Державна служба в Україні» (у співавт., 2011), «Основи правознавства України» (у співавт., 2011), «Адміністративне право України» (у співавт., 2011, 2015), «Адміністративне процесуальне (судове) право України (у співавт., 2007), «Окреме провадження у цивільному процесі» (у співавт., 2011), «Адміністративне право України в умовах реформування» (у співавт., 2012), «Розслідування злочинів проти особи: керівництво для слідчих (у співавт., 2014), «Адміністративний процес (загальна частина)» (у співавт., 2019); навчально-методичні посібники: «Адміністративне право» (у співавт., 2019), «Адміністративний процес (загальна частина)» (у співавт., 2019), «Організація державної служби в Україні» (у співавт., 2019) та ін.

З 2010 р. по 2017 р. був членом Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) і за його участю було прийнято 26 висновків, частина з яких стосувалася України. Представляв Україну в Парламентській асамблеї Ради Європи (2012-2014).

Голова Ради представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. З 1998 р. по 2004 р. – член Вищої ради юстиції України (2001–2004 рр. – голова Вищої ради юстиції). Входив до складу Координаційної ради з питань судово-правової реформи при Президентові України, Національної конституційної ради, Комісії з опрацювання законопроектів про внесення змін до Конституції України та виборчих законів, Науково-консультативних рад при Верховному Суді України та Вищому адміністративному суді України. Був членом Національного антикорупційного комітету. Дійсний член (академік) Національної академії педагогічних наук України.

Голова Вченої ради Національного університету «Одеська юридична академія». Голова редакційної ради журналу «Lex Portus» (індексація Scopus), редакційних колегій наукових видань «Велика українська юридична енциклопедія», «Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України», «Актуальні питання держави і права», «Юридичний вісник», «Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія» та ін.

Заслужений юрист України (1998). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1997, 1999, 2002). Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V, IV ступенів (2004, 2011), орденом «Святий Князь Володимир» ІV ступеня (1999). Відзначений Почесними Грамотами Кабінету Міністрів України (2004), Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (2004), Верховної Ради України (2004). Лауреат Державної премії України в галузі освіти (2012), лауреат Премії імені Ярослава Мудрого (2011), лауреат Всеукраїнського конкурсу «Юрист року» (2013). Почесний громадянин м. Одеси (2004) та Одеської області (2013), почесний працівник прокуратури України (2000), почесний професор Віденського міжнародного університету (2008) та Оксфордського академічного союзу (2016). Державний радник юстиції ІІ класу (2003).

Нагороджений вищою церковною нагородою орденом Святого апостола Андрія Первозванного, орденами «Різдво Христове» I ступеня (2003), Преподобного Нестора Літописця I ступеня (2004), Святого благовірного князя Київського Ярослава Мудрого (2012), Святого апостола Іоанна Богослова II ступеня (2020).

Кавалер «Великої стрічки» «Орден Незалежності» Іорданії вищого ступеня (2003), Національного Ордена Кедра III ступеня за заслуги перед державою Ліван (2003), Почесної відзнаки Союзу болгарських командос «Слава і честь» (2007), Ордену Всесвітньої асоціації юристів «Орден справедливості» I ступеня (2008).