НАПрН України виступила співорганізатором міжнародної конференції з нагоди відзначення 28-ої річниці ухвалення Конституції України «Конституція України та європейські цінності: виклики євроінтеграційного процесу»

Від Національної академії правових наук України участь в роботі конференції взяли президент НАПрН України Володимир Журавель, віцепрезидент НАПрН України Олександр Скрипнюк, головний учений секретар НАПрН України Євген Гетьман та заступник головного ученого секретаря – начальник Управління стратегічного розвитку НАПрН України Олег Гиляка.

Міжнародна конференція «Конституція України та європейські цінності: виклики євроінтеграційного процесу» організована у межах спільного проєкту Ради Європи та Конституційного Суду України «Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні», впровадженого в межах третьої фази спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Партнерство заради добропорядного врядування», а також спільного проєкту Конституційного Суду України та ОБСЄ «Підтримка національних партнерів у покращені доступу до конституційного правосуддя».

Співорганізаторами заходу виступили Конституційний Суд України, Офіс Ради Європи в Україні, Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Німецький фонд міжнародної правничої співпраці та Національна академія правових наук України.

Відкрив конференцію суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин, який від імені Конституційного Суду України звернувся до учасників із вітальною промовою, висловивши вдячність організаторам заходу та всім присутнім. Він наголосив, що «ухвалення Основного Закону України 28 червня 1996 року є історичною подією, яка визначила долю Українського народу. Основний Закон зміцнив міжнародний авторитет України й заклав основи для розвитку демократії, правовладдя, рівності та народовладдя в нашій країні. Упродовж 28 років дії Конституції наша держава отримала вагомі здобутки, досягла значних успіхів, утвердилась у власній європейськості через закріплення в Основному Законі приписів щодо членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору. Отримання Україною статусу кандидата на вступ до ЄС у 2022 році та офіційні переговори про вступ є свідченням нашої впевненості та стійкості. Сьогодні ми розуміємо, що європейський світогляд і цінності – це ті ключі, які дають змогу відкрити шлях до кращого майбуття. Наше покрокове, але наполегливе наближення до Європейського Союзу вимагає від нас не тільки знання, а й сповідування європейських цінностей, щоб для кожного покоління українців вони стали життєво важливими. Тому вважаю, що конференція, яку ми проводимо сьогодні в межах роботи двох секцій, допоможе кращому розумінню важливості європейських цінностей і їх упровадженню у країні, а також ролі у цьому судової влади та Конституційного Суду України».

Із вітальною промовою до учасників звернувся Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Він зауважив, що «День Конституції України – подія визначальна та фундаментальна, адже Український народ отримав можливість жити в демократичній, правовій і суверенній державі». Голова Верховної Ради України заявив про отримання Україною історичного рішення про початок переговорів з Європейським Союзом щодо членства. «Це історичне рішення для України, за яким стоять кров і сльози Українського народу, звитяга Українських воїнів та кожного з нас». Також наголосив, що «Верховна Рада України вже зробила чимало для поступу країни. Ідеться, зокрема про ухвалення низки євроінтеграційних законів, які поступово наближають Україну до Європейського Союзу. Крім того, Парламент ухвалив закон щодо вдосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України та обрав одного суддю за новою конкурсною процедурою». Голова Верховної Ради України зазначив, що «наша Конституція витримала випробування часом у найскладніший для України період. Ми впевнено можемо сказати, що Основний Закон працює, забезпечено засади конституційного ладу. Це приклад для багатьох країн, які сумнівалися в державності України», – наголосив доповідач.

Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак привітав учасників конференції та українців із цим державним святом. Він зазначив, що «Конституція – це не лише найвищий правовий акт у державі, із яким повинні узгоджуватися усі закони країни, а й наріжний камінь захисту прав людини та правовладдя в країні». Мачей Янчак відзначив важливість реформ, які відбуваються у сфері конституційного правосуддя в Україні. У цьому контексті він привітав новопризначеного суддю Конституційного Суду України та зазначив, що «суддю було призначено за результатами прозорого, справедливого відбору за участі міжнародних експертів відповідно до рекомендацій Венеційської комісії». Він також наголосив на важливій ролі Конституційного Суду України в забезпеченні прав людини і правовладдя. Він підкреслив, що «українські судді, і зокрема судді Конституційного Суду України добре обізнані з практикою ЄСПЛ, правовими інструментами і методологіями Суду Європейського Союзу. Він подякував Суду за співпрацю та висловив переконання у подальшому сприянні обміну досвідом між Конституційним Судом України і конституційними судами країн Європейського Союзу та висловив готовність підтримати Україну на її шляху до Європейського Союзу».

Керівник з операційних питань Секції 1 «Європейська інтеграція, врядування та верховенство права, громадянське суспільство» Представництва Європейського Союзу в Україні Асьєр Сантільян Лузуріага привітав Україну з 28-ю річницею ухвалення Конституції України та початком переговорів з Європейським Союзом щодо членства України. Конституція, зазначив він, «це батько та матір усіх законів, юридичні рамки держави, це договір між громадянами й тими, хто служить державі. Це той договір, що у випадку України, об’єднує демократичну систему, яка ґрунтується на правах громадян. І цей договір потребує суддів, що стануть посередниками у вирішенні певних питань». Він привітав обрання одного з суддів КСУ за новою конкурсною процедурою та наголосив, що «наразі сильний Конституційний Суд потрібен державі як ніколи раніше, зважаючи на всі реформи, які супроводжують євроінтеграційний процес».

Асьєр Сантільян Лузуріага наголосив, що «досягнення реформ щодо верховенства права потрібно підтримувати, тому що вони є не лише умовою щодо подальшого прогресу для вступу до ЄС, але й також зміцнять стійкість України в часи війни, покращать умови для бізнесу й інвестицій в Україні та сприятимуть процесу відновлення».

Спеціальний представник Головування – Координатор проєктів ОБСЄ в Україні Марцел Пешко відзначив подвиг мужніх воїнів, які борються за майбутнє України на фронті. Водночас він зазначив, що «перемога кується не лише на полях битв, а й у формуванні бачення майбутнього. Бачення післявоєнної України, включаючи, насамперед, верховенство права та права людини, демократію, гендерну рівність та гендерний вимір післявоєнної реконструкції, європейську інтеграцію, правосуддя перехідного періоду, зараз потрібне українському суспільству як ніколи раніше», – зауважив він. Зазначив, що «у 2014 році нація повстала на захист свого цивілізаційного вибору. Сьогодні на кривавих полях війни, як і 10 років тому на палаючих барикадах у Києві, люди захищають свою мрію – мрію про Європу, про співдружність цінностей, принципів і рівних можливостей». Він висловив переконання, що «ОБСЄ в Україні, як і завжди, буде ефективним інструментом, щоб допомогти українцям здійснити цю мрію. Ми готові продовжувати ефективну співпрацю з Конституційним Судом України, регіональними та місцевими органами влади, академічними колами та громадянським суспільством».

У своєму виступі віцепрезидент Національної академії наук України Олег Рафальський підкреслив, що «одним із найважливіших стратегічних приписів нашої Конституції є втілення в ній стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства у ЄС і НАТО». Він зауважив, що «перед державою стоїть чимало питань, розв’язання яких потребує спільних зусиль». Тож Олег Рафальський наголосив, що «одним із найважливіших напрямів діяльності Національної академії наук України є правовий і економічний супровід євроінтеграційного процесу, що здійснюється різноманітними шляхами». За його словами, «Національна академія наук України також бере активну участь підтримці діяльності Конституційного Суду України, зокрема, надає наукові висновки, представники Академії беруть активну участь у заходах тощо. Плідне поєднання наукового потенціалу і практики Конституційного Суду України створює підґрунтя для інтеграційного процесу і впровадження європейських цінностей у життя українського суспільства».

Президент Національної академії правових наук України Володимир Журавель, привітав учасників наукової конференції з нагоди Дня Конституції України. Науковець зазначив, що «ухвалення Основного Закону стало знаковою подією в нашій країні». Він нагадав, що «у той час, коли ухвалювали Конституцію України, була непроста соціально-політична ситуація в державі. Конституція України увійшла в суспільне життя як оберіг державності, демократії, гарант незалежності і соборності України. Вона становить фундамент, на якому ґрунтується сьогодення, вибудовується майбутнє українського народу». Він підкреслив, що «основним є те, що у цьому політико-правовому документі – державному паспорті України – зафіксоване те, заради чого численні покоління українців не лише мріяли, а проливали кров, і, на жаль, проливають кров і сьогодні – це права людини, які російські загарбники намагаються забрати в нас, розв’язавши цю повномасштабну і криваву війну». Володимир Журавель наголосив, що «від війни страждає увесь український народ, але особливо мешканці, які проживають у прикордонних і прифронтових регіонах. Зокрема мешканці міста-героя Харкова, які постійно відчувають численні обстріли. Російська-українська війна переконує і доводить, що надійною гарантією безпеки є вступ до Європейського Союзу і членство в Північноатлантичному альянсі, про що зазначено у преамбулі Конституції України. І важливим завданням є реалізація цих положень». На його переконання, «вступ України до Європейського Союзу не тільки підсилить Україну, але й Україна підсилить ЄС».

У заході також взяли участь та виступили з науковими доповідями Віктор Городовенко, суддя Конституційного Суду України; Сергій Різник, суддя Конституційного Суду України; Микола Гнатовський, суддя Європейського суду з прав людини від України; Михайло Смокович, Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду; Ольга Совгиря, суддя Конституційного Суду України; Юрій Барабаш, проректор із науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого; Микола Оніщук, ректор Національної школи суддів України; Георгій Папуашвілі, спеціальний радник Конституційного Суду України, декан юридичного факультету Державного університету Іллі, член Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія), Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016); Оксана Грищук, суддя Конституційного Суду України; Василь ЛЕМАК, суддя Конституційного Суду України; Дануте Йочієнє, суддя палати у кримінальних справах Верховного Суду Литовської Республіки, суддя Європейського суду з прав людини (2004–2013), суддя (2014–2023) та Голова Конституційного Суду Литовської Республіки (2021–2023), міжнародна консультантка Ради Європи; Павло Пушкар, керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи; Олександр Водянніков, старший проєктний співробітник Програми підтримки для України ОБСЄ.

Загалом у межах роботи двох сесій конференції учасники обговорили такі теми: «Верховенство права: конституційна доктрина і практика» та «Людська гідність і права людини: реалії воєнного стану».