Під час засідання члени Комітету розглянули низку важливих законодавчих ініціатив та організаційних питань, що стосуються розвитку сфер освіти, науки та інноваційної діяльності в Україні. Зокрема, до порядку денного були включені питання щодо призначення у 2026 році Стипендій Верховної Ради України імені Бориса Патона, удосконалення законодавства у сфері фінансування здобуття вищої освіти та державної цільової підтримки її здобувачів, розгляду законопроєкту щодо реалізації права на працю ветеранів війни, а також проєкту закону, спрямованого на врегулювання особливостей застосування антикорупційних обмежень та конфлікту інтересів під час проходження військової служби. Окрему увагу було приділено питанням розвитку інноваційної діяльності та формуванню складу Конкурсної комісії з призначення Стипендії Верховної Ради України імені Бориса Патона.

Участь Президента НАПрН України у засіданні Комітету підтверджує активну взаємодію Академії з Верховною Радою України у питаннях формування та реалізації державної політики у сферах науки, освіти, інноваційної діяльності та вдосконалення законодавства.

Національна академія правових наук України послідовно бере участь у науково-експертному забезпеченні законопроєктної діяльності органів державної влади, сприяючи підготовці науково обґрунтованих пропозицій щодо розвитку законодавства України відповідно до сучасних викликів та європейських стандартів.

Запис Президент НАПрН України взяв участь у засіданні Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій спершу з'явиться на Національна академія правових наук України.

Під час зустрічі було підписано Меморандум про партнерство та співпрацю між Національною академією правових наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Офіс лобістів». Укладення Меморандуму стало важливим кроком на шляху до поглиблення взаємодії між провідною науковою правничою установою держави та суб’єктом лобістської діяльності, спрямованої на розвиток правової експертизи, удосконалення законодавства та впровадження сучасних механізмів взаємодії науки і практики.

Метою Меморандуму є розвиток довгострокового взаємовигідного співробітництва між Сторонами, спрямованого на поєднання наукового, експертного та практичного потенціалу у сфері розвитку законодавства, правотворчої діяльності, правничої науки, формування сучасної культури прозорого лобіювання, імплементації європейських стандартів належного врядування та розвитку демократичних інститутів.

Документ передбачає проведення спільних наукових досліджень, конференцій, круглих столів, семінарів та інших науково-практичних заходів, підготовку експертних висновків, аналітичних матеріалів і наукових рекомендацій з актуальних питань у сфері лобіювання, публічного управління, а також взаємодії держави, громадянського суспільства та бізнесу.

Під час підписання Меморандуму сторони наголосили на важливості поєднання наукової експертизи та практичного досвіду для вироблення ефективних правових механізмів регулювання лобістської діяльності, особливо в умовах воєнного стану та в період післявоєнного відновлення України.

Укладення Меморандуму відкриває нові можливості для розвитку науково-практичного діалогу, підвищення якості нормотворчої діяльності, підготовки фахових експертних пропозицій та формування сучасної системи правового забезпечення лобіювання в Україні.

Національна академія правових наук України висловлює впевненість, що реалізація положень Меморандуму сприятиме формуванню в Україні сучасної моделі правового регулювання лобіювання, імплементації європейських стандартів у цій сфері, підвищенню прозорості процесів прийняття рішень та зміцненню демократичних інститутів.

Запис Національна академія правових наук України та Товариство з обмеженою відповідальністю «Офіс лобістів» уклали Меморандум про партнерство та співпрацю спершу з'явиться на Національна академія правових наук України.

Друге видання ґрунтується на першому виданні, яке виходило друком упродовж 1995-2010 років за благодійної підтримки Української правничої фундації та охоплювало три книги у двадцяти п’яти частинах. У ньому було зібрано офіційні документи, стенограми, архівні матеріали та наукові праці, присвячені висвітленню конституційного процесу в Україні – від ухвалення 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України до історичного пленарного засідання Верховної Ради України 27-28 червня 1996 року, під час якого було прийнято Конституцію України як Основний Закон незалежної держави.

Перший том другого видання, поряд із матеріалами, опублікованими у першому виданні, містить низку важливих доповнень, що істотно розширюють документальну базу дослідження історії українського конституціоналізму. Зокрема, до нього включено документи, наукові коментарі та статті, серед яких – чотири праці дійсного члена (академіка) Національної академії правових наук України Леоніда Петровича Юзькова, багаторічного голови Робочої групи Конституційної комісії Верховної Ради України з підготовки проєкту нової Конституції України та першого Голови Конституційного Суду України, обраного у липні 1992 року.

Особливу наукову цінність становлять матеріали, які вперше включено до цього видання. Серед них – стенограма засідань Міжнародного симпозіуму «Конституція незалежної України», що відбувся 3-5 липня 1992 року в Києві за участю провідних українських і зарубіжних учених та експертів із Великої Британії, Канади, Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Угорщини та Франції. Крім того, до тому увійшли стенографічний звіт і матеріали круглого столу на тему «Конституційний процес. Конституційний закон про державну владу та місцеве самоврядування в Україні. Конституційний договір», який відбувся 14 грудня 1994 року в Українській правничій фундації під головуванням Леоніда Юзькова.

Нове видання є вагомим внеском у дослідження історії українського державотворення та розвитку національного конституціоналізму. Воно становить значний науковий, історичний і практичний інтерес для науковців, правників, суддів, народних депутатів України, державних службовців, викладачів, аспірантів, студентів юридичних спеціальностей, а також усіх, хто цікавиться історією підготовки та прийняття Конституції України і становленням сучасної української державності.

Запис Вийшов друком перший том другого видання фундаментальної праці «Конституція незалежної України» (у шести томах) спершу з'явиться на Національна академія правових наук України.

В урочистостях також взяли участь представники Національної академії правових наук України, народні депутати України минулих скликань – перший віцепрезидент НАПрН України, дійсний член (академік) НАПрН України Олександр Бандурка, дійсний член (академік) НАПрН України Василь Костицький, член-кореспондент НАПрН України Сергій Головатий.

Відкриваючи урочисте засідання, Голова Верховної Ради України, дійсний член (академік) НАПрН України Руслан Стефанчук наголосив, що історію сучасної української держави неможливо відокремити від історії українського парламентаризму. «Сьогодні в цій залі унікальна подія. Зустрілися два різні покоління українських парламентарів. Для нинішнього покоління народних депутатів велика честь сьогодні вітати своїх попередників, які заклали конституційні основи української держави», – сказав Голова Верховної Ради.

Руслан Стефанчук підкреслив, що сьогодні Конституція проходить найважче випробування за всю історію свого існування. «Україна сьогодні захищає не тільки свою територію. Вона захищає своє право бути вільною, демократичною і європейською державою. Наша сила – не лише у зброї й наших відважних воїнах. Наша сила – у стійкості демократичних інституцій і насамперед у вірності Конституції України. Конституцію щодня захищають українські воїни, і саме завдяки їм ми сьогодні можемо працювати у цій залі разом», – наголосив Руслан Стефанчук.

Під час урочистого засідання Голова Верховної Ради України вручив нові почесні відзнаки Верховної Ради України: нагрудний знак «За розбудову парламентаризму» імені Вячеслава Чорновола, а також нагрудний знак «За служіння Українському народу» імені Левка Лук’яненка.

Учасникам урочистостей також представили пам’ятну монету зі срібла номіналом 10 гривень, присвячену 30-річчю Конституції України. Крім того, Руслан Стефанчук презентував перший том другого доповненого видання «Конституція незалежної України».

До збірки увійшли документи, присвячені історії підготовки та ухвалення Основного Закону України, – від перших конституційних ініціатив 1991 року до ухвалення Конституції України 28 червня 1996 року.

Видання підготовлено за загальною редакцією народного депутата України І–VI скликань, керівника Центру правничої термінології Національної академії правових наук України, члена-кореспондента НАПрН України Сергія Головатого.

У межах урочистого засідання також відбулася церемонія спецпогашення поштової марки та художнього конверта, присвячених 30-річчю ухвалення Конституції України, а також презентація документального фільму «Є Конституція», присвяченого підготовці та ухваленню Основного Закону України.

Документальний фільм створено на основі архівних матеріалів і свідчень безпосередніх учасників конституційного процесу. Через їхні спогади стрічка розповідає про ухвалення Конституції України та становлення українського парламентаризму як основи демократичного розвитку держави.

Запис У Верховній Раді України відбулося урочисте засідання з нагоди 30-річчя ухвалення Конституції України спершу з'явиться на Національна академія правових наук України.

На запрошення Федерального конституційного суду Німеччини в урочистих заходах взяв участь керівник Центру правничої термінології Національної академії правових наук України, член-кореспондент НАПрН України, суддя Конституційного Суду України у відставці, доктор юридичних наук, професор Університету «Київська школа економіки» Сергій Головатий як один з авторів цього міжнародного видання. До підготовки книги були залучені провідні правознавці та конституціоналісти з понад 30 країн Європи, Північної та Південної Америки, Азії та Африки.

Внеском Сергія Головатого до цього міжнародного видання стала стаття «The Federal Constitutional Court and Ukrainian Constitutional Law» («Федеральний конституційний суд і українське конституційне право»), присвячена впливу практики Федерального конституційного суду Німеччини на розвиток конституційного права України в пострадянський період.

У статті висвітлено роль правових позицій Федерального конституційного суду Німеччини у подоланні правової спадщини радянського минулого, їхній вплив на практику Конституційного Суду України та розвиток української конституційно-правової науки. Також проаналізовано ключові виклики, актуальні для сучасної науки конституційного права України, та представлено результати багаторічної співпраці між Федеральним конституційним судом Німеччини та Конституційним Судом України, що знайшли своє відображення у низці рішень українського органу конституційної юрисдикції.

Запис Керівник Центру правничої термінології НАПрН України Сергій Головатий взяв участь у заходах з нагоди 75-річчя Федерального конституційного суду Німеччини спершу з'явиться на Національна академія правових наук України.