Начальник Харківської обласної військової адміністрації, член-кореспондент НАПрН України Олег Васильович Синєгубов у своєму виступі наголосив на тому, що Харківщина навіть в умовах війни залишається одним із провідних наукових центрів держави. Він підкреслив, що науковці Академії не лише забезпечують правове підґрунтя для функціонування системи національної безпеки, а й активно долучаються до процесів адаптації українського законодавства до європейських стандартів. Олег Синєгубов відзначив важливість збереження наукового потенціалу регіону та висловив вдячність ученим за їхню стійкість, професіоналізм і внесок у майбутнє правової держави.

Голова Харківської обласної ради Тетяна Петрівна Єгорова-Луценко підкреслила, що попри складну безпекову ситуацію Харківщина залишається місцем, де формується правова позиція держави. Тетяна Єгорова-Луценко подякувала науковцям НАПрН України за те, що вони продовжують працювати у Харкові і підтримують розвиток місцевого самоврядування. Вона також відзначила, що наукова спільнота є надійним партнером органів державної влади у розробці правових механізмів відновлення та інтеграції України до європейського правового простору.

Голова Харківської міської ради Ігор Олександрович Терехов, звертаючись до науковців-правників, наголосив на винятковій важливості проведення таких масштабних заходів саме у прифронтовому місті. Він підкреслив, що правова база є беззаперечним фундаментом для будь-яких процесів відновлення, залучення міжнародних інвестицій та вирішення гострих соціальних питань, спричинених ворожою агресією. За словами Ігоря Терехова, аби впоратися з колосальним збитками, інфраструктурними руйнуваннями та демографічною кризою, місту вкрай необхідна фахова підтримка академічної спільноти, адже саме якісна правова експертиза має стати основою для повернення людей та відродження Харкова.

З вітальними словами до учасників зборів також звернулися віцепрезидент Національної академії наук України Олег Олексійович Рафальський, перший віце-президент Національної академії педагогічних наук України Володимир Іларіонович Луговий, віцепрезидент Національної академії медичних наук України Сергій Олександрович Возіанов.

Засідання зборів продовжилось урочистим врученням найвищої нагороди Академії – Золотої медалі Національної академії правових наук України імені Василя Яковича Тація. У 2026 році її лауреатами стали Бандурка Олександр Маркович – перший віцепрезидент Національної академії правових наук України, дійсний член (академік) НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України та Гетьман Анатолій Павлович – заступник академіка-секретаря відділення екологічного, господарського та аграрного права Національної академії правових наук України, ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, дійсний член (академік) НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.

Зі звітною доповіддю про основні результати діяльності НАПрН України у 2025 році та пріоритетні завдання на наступний період виступив президент НАПрН України Володимир Журавель. У своїй доповіді він наголосив, що 2025 рік став черговим етапом функціонування держави в умовах повномасштабної війни, що зумовило першочергову концентрацію наукового потенціалу Академії на розв’язанні актуальних проблем правового забезпечення режиму воєнного стану, модернізації національного законодавства та його адаптації до права Європейського Союзу в контексті реалізації євроінтеграційного курсу України.

За результатами роботи загальних зборів НАПрН України ухвалено такі рішення:

– затверджено Звіт про результати діяльності НАПрН України за 2025 рік (основні показники);

– схвалено Стратегію розвитку НАПрН України на 2026-2030 роки, яка визначає систему цілей та завдань діяльності Національної академії правових наук України та окреслює стратегічні напрями й ефективні механізми їх досягнення у сфері наукової та науково-технічної діяльності на наступний період;

– виконання обов’язків головного ученого секретаря Національної академії правових наук України покладено на Гетьмана Євгена Анатолійовича, члена-кореспондента НАПрН України, доктора юридичних наук, професора;

– до складу Координаційної ради Національної академії правових наук України обрано Карпачову Ніну Іванівну, першу заступницю Голови Союзу юристів України, віцепрезидентку Європейського інституту омбудсмена, кандидатку юридичних наук, професорку.

Проведення загальних зборів підтвердило послідовність розвитку Національної академії правових наук України як провідної наукової установи у сфері права. Академія не лише реагує на виклики воєнного часу, а й формує стратегічні орієнтири для майбутнього правового розвитку держави. Прийняті рішення спрямовані на посилення ролі науки у відновленні країни та забезпеченні сталого демократичного розвитку.

Запис Відбулись загальні збори Національної академії правових наук України спершу з'явиться на Національна академія правових наук України.

– найкраще монографічне дослідження з питань кримінального права;
– цикл наукових праць з кримінального права, які мають єдиний предмет дослідження;
– найкраща наукова стаття з питань кримінального права.

Для участі у конкурсі необхідно надіслати на адресу президії НАПрН України (м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 49) до 1 серпня 2026 року такі матеріали:
– офіційний лист установи щодо висунення роботи на конкурс (на офіційному бланку), скріплений гербовою печаткою установи, або рекомендацію дійсного члена (академіка) чи члена-кореспондента НАПрН України у галузі кримінального права щодо висунення роботи на конкурс з їх підписом, завіреним в установленому порядку;
– обґрунтоване подання, що включає наукову характеристику роботи й коротку анотацію;
– опубліковану наукову роботу (цикл робіт), матеріали наукового дослідження у 2-х примірниках;
– довідку у відсотково-цифровій формі про творчий внесок кожного члена авторського колективу (якщо роботу підготовлено у співавторстві) у висунутій на конкурс роботі. У разі висунення однієї або більше кандидатур з числа співавторів колективної праці, інші співавтори мають надати письмову відмову від участі у конкурсу;
– відомості про автора (авторів): прізвище, ім’я, по батькові, повна дата народження, місце роботи й посада, домашня адреса, номер телефону (службовий та мобільний), завірена ксерокопія реєстраційного номеру облікової картки платника податків автора (авторів).

Роботи, оформлені неналежним чином, до участі в конкурсі не допускаються та повертаються авторам.

Вручення дипломів лауреата Премії імені академіка Миколи Панова у відповідній номінації, спеціального знака та грошової винагороди буде здійснено до Дня юриста.

Більш детальна інформація – у Положенні про Премію імені академіка Миколи Панова (додається).

Додаток:
Положення про Премію імені академіка Миколи Панова (переглянути).

Запис Оголошується конкурс на присудження Премії імені академіка Миколи Панова спершу з'явиться на Національна академія правових наук України.

На засіданні було розглянуто низку важливих питань діяльності Національної академії правових наук України та її структурних підрозділів, зокрема:
1. Розглянуто питання щодо нагородження Золотими медалями Національної академії правових наук України імені Василя Яковича Тація.
2. Затверджено на посаді директора Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України.
3. Схвалено:
– Звіт про результати діяльності Національної академії правових наук України за 2025 рік;
– фінансовий звіт Національної академії правових наук України за 2025 рік;
– проєкт Стратегії розвитку Національної академії правових наук України на 2026-2030 роки;
– зміни до статуту Національної академії правових наук України.
4. Затверджено Перспективний тематичний план фундаментальних наукових досліджень наукових установ Національної академії правових наук України, що плануються до відкриття у 2027 році за рахунок коштів державного бюджету.
5. Оголошено конкурс на здобуття Премії імені академіка Миколи Панова.

Також, було обговорено організаційні аспекти проведення чергової сесії загальних зборів Національної академії правових наук України, з урахуванням необхідності дотримання заходів безпеки в умовах воєнного стану та забезпечення захисту учасників зборів.

Запис Відбулося чергове засідання президії Національної академії правових наук України спершу з'явиться на Національна академія правових наук України.

З вітальними словами до учасників конференції звернулися ректор Ужгородського національного університету Володимир Смоланка, президент Національної академії правових наук України Володимир Журавель, голова Закарпатської обласної ради Роман Сарай, голова Закарпатського апеляційного суду Ганна Фазикош, а також перший заступник голови Закарпатської обласної державної адміністрації Василь Іванчо.

У своєму виступі президент НАПрН України Володимир Журавель наголосив на стратегічній важливості тематики конференції, підкресливши, що адаптація правової політики України до acquis Європейського Союзу є ключовим напрямом сучасного державотворення. За його словами, цей процес виходить далеко за межі формального оновлення законодавства та передбачає глибинну трансформацію правових інститутів, утвердження принципів верховенства права, незалежності правосуддя та належного врядування.

Президент Академії акцентував увагу, що в умовах збройної агресії проти України питання європейської інтеграції набувають особливої ваги, адже саме право має стати фундаментом повоєнного відновлення держави, гарантування безпеки та захисту прав людини. Він також підкреслив активну роль НАПрН України у науковому забезпеченні реформ, підготовці концепцій удосконалення законодавства та експертному супроводі євроінтеграційних процесів. Важливим на його думку, є розвиток міжінституційної співпраці, яка дозволяє формувати ефективні правові рішення та забезпечувати системність реформ.

Також у роботі конференції взяли участь представники НАПрН України: Валерій Шепітько, дійсний член (академік) НАПрН України; Ярослав Лазур, член-кореспондент НАПрН України; Анастасія Мерник, членкиня-кореспондентка НАПрН України; Євген Харитонов, член-кореспондент НАПрН України; Олена Харитонова, членкиня-кореспондентка НАПрН України, а також Михайло Шепітько – член-кореспондент НАПрН України.

Під час конференції відбулися панельні дискусії, присвячені європейській інтеграції України, територіальному та секторальному співробітництву, адаптації приватного та публічного права до стандартів Європейського Союзу, а також захисту прав людини в умовах євроінтеграційних процесів. Учасники заходу обговорили актуальні виклики гармонізації законодавства, впровадження європейських правових стандартів та формування сучасної правової політики держави.

Проведення конференції «Закарпатські правові читання» вкотре підтвердило її значення як авторитетного наукового майданчика для фахового діалогу, обміну досвідом та напрацювання практичних рекомендацій, спрямованих на подальше утвердження України як демократичної, правової та європейської держави.

Запис Національна академія правових наук України виступила співорганізатором ХVIIІ Міжнародної науково-практичної конференції «Закарпатські правові читання» спершу з'явиться на Національна академія правових наук України.

З вітальним словом до учасників Конференції звернувся директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, віцепрезидент НАПрН України, академік НАПрН України, заслужений юрист України Олександр Скрипнюк. У своєму вітальному слові Олександр Скрипнюк зазначив, що, окрім секцій – за якими, власне, побудована робота конференції, будуть обговорені й спеціальні доповіді експертів, щоб якомога ширше охопити коло питань з проблематики правоборства.

Очільник Інституту побажав учасникам плідної праці та запросив до вітального слова доктора юридичних наук, першого віцепрезидента НАПрН України, академіка НАПрН України, народного депутата I–IV скликань Олександра Бандурку. Олександр Бандурка наголосив, що теорія і історія держави і права – як зброя протидії російській агресії, – дуже актуальна, тому, що саме юридична наука у цій площині, спростовує російські наративи про те, що український народ не має власної історії, своєї самобутності й національної самоідентичності. «Наука показує, що тисячолітня традиція українського державотворення проявляла себе у далеких історичних часах, коли московії ще й не існувало. Згадаймо договори Київської Русі з Візантією 907 та 911 років, де існувало київське державне утворення», – підкреслив вчений.

Модератор конференції – Олег Маліневський, старший науковий співробітник Відділу міжнародного права та права Європейського Союзу Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, керуючий партнер адвокатського об’єднання «Еквіті», доктор філософії в галузі права зазначив, що робота конференції побудована за тематичними блоками. Зокрема, Сесія 1. Концепт правоборства – використання права як зброї у війні  та його роль у протидії збройній агресії Росії проти України й інших збройних конфліктах. Сесія 2. Міжнародно-правові та іноземні аспекти правоборства в російсько-українській війні. Сесія 3. Національно-правові аспекти правоборства у сфері протидії агресору.

Конференція стала важливим майданчиком для фахової дискусії від історії, стану та перспективи розвитку правоборства (lawfare) як науково-правової концепції використання права у війні до питань міжгалузевого характеру правоборства: синергії міжнародного та національного права.

Підбиваючи підсумки Конференції, Олександр Скрипнюк зазначив, що було обговорено і саме поняття «правоборство» і  використання права як зброї війни, його роль в протидії російській агресії, міжнародно-правові та національні аспекти правоборства в російсько-українській війні. «Це – лише блоки, а в цих блоках більше десятка питань. І наукове дослідження цієї теми не закінчуються цією конференцією. Питання обговорювались не лише з точки зору науки, а й практики. Ця тема потребує подальшого вивчення і дослідження», – підсумував Олександр Скрипнюк.

Запис НАПрН України виступила співорганізатором міжнародної науково-практичної конференції «Правоборство – використання права як зброї у війні. Правові механізми протидії російській агресії» спершу з'явиться на Національна академія правових наук України.